10 квітня 2026 року на факультеті соціальних і гуманітарних наук у межах квітневих ДНІВ НАУКИ відбулося чергове засідання наукового гуртка «Лінгвостилістика сучасного пісенного тексту» під керівництвом доцента кафедри української мови і журналістики Оксани КЛЄЩОВОЇ.

На засіданні наукового гуртка були присутні здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 2, 3 і 4-их курсів, які навчаються за освітніми програмами «Українська мова і література», «Українська мова і література. Мова і література (англійська)»  предметної спеціальності А4.01 Середня освіта (Українська мова і література).

Здобувачі освіти заздалегідь підготували мультимедійні презентації своїх наукових доповідей, оприлюднивши наукові дослідження на засіданні гуртка: Юлія КАНІЩЕВА презентувала наукову роботу на тему «Лексико-граматична характеристика пісенного дискурсу гурту «DZIDZIO»: кількісний та функціональний аспекти», дослідивши творчий доробок Михайла Хоми (ДЗІДЗЯ). Здобувачка здійснила системну інвентаризацію лексико-граматичних класів: дієслів, іменників, прикметників, опрацювавши 15 пісенних текстів; зробила статистичні підрахунки частотності частин мови, семантичну класифікацію дієслівного фонду та визначила функційно-стилістичну роль лексем.

Наталія КУЧЕРЕНКО презентувала дослідження «Концепт «жіноче щастя» в сучасному українському пісенному дискурсі», зазначивши, що концепт «щастя» є одним із базових аксіологічних концептів, який відображає систему життєвих цінностей людини та її прагнення до гармонії. Нині у вітчизняному пісенному дискурсі концепт «жіноче щастя» набуває нового змісту: він поєднує традиційні уявлення про родинну гармонію з національною самосвідомістю та громадянською відповідальністю. Сучасне жіноче щастя постає як синтез особистісного та суспільного, приватного й національного, це вже не тільки інтимно-побутове почуття, а усвідомлена життєва позиція, що поєднує любов до родини з любов’ю до Батьківщини.

Альона СИМОНЕНКО, досліджуючи тему «Стилістичні особливості вживання топонімів у текстах сучасних українських пісень», зазначила: практичний аналіз пісенних текстів показує, що топоніми в сучасному українському пісенному дискурсі характеризуються високою стилістичною активністю; вони реалізують широкий спектр художніх прийомів ‒ від персоніфікації й метафоризації до повтору та апелятивного вживання, ‒ що забезпечує їхню емоційну насиченість і символічну глибину. У сучасному вітчизняному пісенному дискурсі топонім нерідко виступає не лише як засіб локалізації подій, а як емоційно та символічно навантажений знак колективної пам'яті: показовим у цьому сенсі є текст пісні гурту «АНТИТІЛА» «Фортеця Бахмут», у якому урбанонім «Бахмут» функціонує як ключова семантична домінанта та формує образ простору спротиву. Топонім «Бахмут» поєднано з апелятивом «фортеця», що створює метафоричну модель «місто = фортеця». Відбувається семантичне переосмислення географічної назви: «Бахмут» репрезентує не лише конкретний населений пункт, а й узагальнений символ незламності, що підсилюється лексемами «сталевий дух», «воля, вогонь і лють», які виконують функцію емоційно-експресивних інтенсифікаторів; топонім набуває оцінної маркованості, виявляючи героїчну та патріотичну тональність; реалізує меморативну, символічну, емоційно-експресивну та ідентифікаційну функції, виступаючи центром текстової організації та носієм національно значущих смислів.

Микита БУЛДАКОВ виступив із темою «Дискурс як лінгвістичне явище», ознайомивши слухачів із різними поглядами вітчизняних і закордонних учених, наголосивши, що дискурс – це фрагмент історії, вираження особливої ментальності та ідеології; він розглядається як форма соціальної діяльності, яка завжди визначається цінностями, соціальними нормами, умовностями. Виокремив пісенний дискурс як сукупність текстів пісень, які розглядаються в контексті їхнього створення, виконання та сприйняття, з урахуванням лінгвістичних, культурологічних, соціологічних та когнітивних аспектів. Зупинився на сучасному пісенному дискурсі як комплексному комунікативному феномені, що відображає цінності, ідентичність та світогляд певної культури або соціальної групи, проаналізувавши пісні у виконанні Арсена Мірзояна «Бог біля тебе», «Знаєш, мій день», «Моя країна».

Презентуючи свої наукові здобутки, студенти прагнули донести до сучасного здобувача освіти та всіх зацікавлених інформацію про те, що наукові дослідження можуть бути не лише корисними, але й дуже цікавими: сам процес роботи з пісенним текстом та дослідження сучасної наукової літератури.

Науковий керівник гуртка кафедри української мови і журналістики