Договір про співпрацю з Центральним державним архівом вищих органів влади і управління України
Договір про співпрацю став результатом не лише офіційного діалогу, а й глибокого професійного порозуміння щодо ролі історичної науки, архівної справи та інформаційних технологій у сучасному суспільстві. Ця подія має принципове значення для розвитку освітньо-наукової діяльності ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» та посилення його інституційної взаємодії з провідними установами архівної галузі України.
Участь у події взяла представницька делегація університету, що засвідчила високий рівень академічної та управлінської репрезентації закладу. Делегацію очолила ректор університету, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор Олена Леонідівна Караман. До її складу увійшли перший проректор, голова вченої ради, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Віталій Семенович Курило; проректор із науково-педагогічної роботи, доктор політичних наук, професор Світлана Олександрівна Вовк. Наукову складову делегації репрезентували завідувач кафедри історії та археології, доктор історичних наук, професор Олександр Вікторович Набока, доктор історичних наук, професор Ігор Сергійович Михальський, кандидат педагогічних наук, доцент Наталія Олександрівна Курило, кандидат історичних наук, доцент Нані Тамазівна Гогохія, кандидат історичних наук, доцент, вчений секретар університету Ольга Андріївна Дробишева, кандидат історичних наук, доцент Єгор Сергійович Брайлян, а також PhD з історії та археології, старший викладач Євгенія Сергіївна Шевцова. Важливою складовою делегації стала й присутність здобувачки четвертого року навчання спеціальності «Історія та археологія», президента студентського самоврядування факультету соціальних і гуманітарних наук Вікторії Макаренко, що підкреслює спадкоємність академічної традиції та залучення студентства до наукового середовища .
Подія розпочалася зі змістовної та концептуально важливої зустрічі з Головою Державної архівної служби України Анатолієм Володимировичем Хромовим – істориком, архівістом і юристом, який уособлює новий етап розвитку архівної галузі. У ході розмови він окреслив ключові виклики, що стоять перед системою архівних установ, зокрема необхідність масштабної цифровізації документів, розширення доступу до архівних ресурсів та впровадження сучасних інформаційних платформ. Було презентовано конкретні проєкти з оцифрування, продемонстровано спеціалізовані сайти й цифрові додатки, що вже функціонують у межах архівної інфраструктури. Водночас особливий акцент було зроблено на критичній потребі у висококваліфікованих кадрах, підготовка яких безпосередньо пов’язана з діяльністю університетів. У цьому контексті прозвучало запрошення до активної співпраці, що було підтримано обома сторонами; ректор університету Олена Леонідівна Караман вручила символічний подарунок, підкресливши відкритість до партнерства та взаємної підтримки .
Логічним продовженням візиту стала зустріч із директором Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, доктором історичних наук, професором Ларисою Леонідівною Левченко, яка провела для делегації змістовну й концептуально насичену екскурсію відділами архіву. Окрім того, було представлено неймовірну колекцію документів, що маають не лише історичну, а й державну вагу, серед них: Акт Злуки, універсал Української Центральної Ради, документи проголошення незалежності України, перший примірник Конституції України 1996 р., а також інші унікальні матеріали та фотодокументи, деякі з яких існують в єдиному екземплярі. Зіткнення з цими джерелами формує особливий тип історичного досвіду, в якому документ постає не як абстрактний об’єкт дослідження, а як носій державницької традиції та національної пам’яті .
Окремо було акцентовано на досягненнях архіву у сфері цифровізації. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України належить до найбільш продуктивних установ у цій галузі, а його колекції оцифрованих документів отримали високу оцінку на міжнародному рівні. Це засвідчує, що українська архівна справа розвивається у руслі світових тенденцій, забезпечуючи водночас збереження й популяризацію унікальної документальної спадщини України.
Зміст підписаного Договору відображає сучасне бачення інтеграції освіти, науки і практики. Його предметом визначено співробітництво у сфері інформаційних технологій, архівної справи, документознавства та історичних досліджень із орієнтацією на реалізацію спільних освітніх і наукових програм, проведення науково-практичних заходів, залучення фахівців до викладання та методичної роботи, виконання науково-дослідних проєктів, а також розвиток системи стажувань, підвищення кваліфікації та сприяння працевлаштуванню випускників. Особливу увагу приділено спільній роботі над удосконаленням освітніх програм і практичної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальностями, пов’язаними з історією, архівною та інформаційною діяльністю, що відповідає актуальним запитам ринку праці та державної політики у сфері збереження документальної спадщини.
Не менш важливими є результати цієї співпраці, що передбачають розширення можливостей стажувань та залучення фахівців архівної галузі до викладацької діяльності. Така взаємодія дозволяє не лише підвищити якість професійної підготовки, а й забезпечити її відповідність актуальним вимогам ринку праці, особливо у сфері інформаційних технологій і цифрової гуманітаристики. Водночас спільна організація конференцій, семінарів, круглих столів і підготовка наукових публікацій сприятиме формуванню єдиного наукового простору, відкритого до інновацій та міжнародної співпраці.
Для здобувачів «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» та «Історія та археологія» така співпраця цінна передусім можливістю безпосередньої роботи з оригінальними архівними документами, що формують основу наукового пізнання. Вона відкриває доступ до унікальних джерел і сучасних практик їх опрацювання, включно з цифровими технологіями, що суттєво розширює дослідницькі можливості. Водночас це середовище, у якому формується професійне бачення історика, здатність інтерпретувати джерело, працювати з документальною спадщиною та інтегрувати результати досліджень у сучасний науковий дискурс.
У підсумку подія 27 березня 2026 р. постає як комплексний акт інституційного розвитку, що поєднує укладення стратегічного Договору, фаховий діалог із провідними представниками архівної галузі та безпосереднє залучення до національної документальної спадщини. Вона засвідчує здатність університету не лише відповідати на виклики часу, а й активно формувати нові напрями розвитку гуманітарної освіти і науки, в яких поєднуються історична глибина, технологічна інноваційність та суспільна відповідальність за підготовку професійних кадрів.
Євгенія Шевцова, старший викладач
кафедри історії та археології

















