Тематичний спектр – від людського потенціалу, ветеранської політики, історичної пам’яті до цифрової спадщини, екології, аграрних наук та математичного моделювання.

Однією з наймасштабніших ініціатив стала заявка на участь у формуванні Дорожньої карти дослідницьких інфраструктур України в межах RIFF – «Українська дослідницька інфраструктура людського потенціалу, суспільної стійкості та трансформаційного розвитку» (інституційний координатор – Ірина Мигович, доктор педагогічних наук, професор, в.о. проректора з науково-педагогічної роботи). Проєктна ідея сфокусована на створенні національного середовища, у якому дані про суспільні трансформації стануть основою для відповідальних управлінських рішень. Майбутня інфраструктура має об’єднати довготривалі масиви даних про ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, молодь, українців за кордоном, освітян, науковців і громади. Національна панель людського потенціалу України, яка заявлена як один із проєктних продуктів, дасть змогу не лише фіксувати зміни, а й бачити їхню динаміку, оцінювати ефективність політик і прогнозувати сценарії повоєнного відновлення. Наразі заявка перебуває на етапі оцінювання.

Вагомим напрямом роботи стала участь у конкурсі МОН України проєктів фундаментальних і прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок. Університетські команди подали дев’ять заявок, кожна з яких поєднує академічну ґрунтовність із виразною суспільною актуальністю.

Фундаментальні дослідження:

• Олена Караман, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор – «Екосистемна модель посттравматичного зростання ветеранів війни в умовах тривалого воєнного конфлікту: інтеграція ветеранського досвіду в капітал громади». Проєкт пропонує поглянути на ветеранський досвід не лише крізь призму травми, а й як на ресурс розвитку громад.

• Олександр Набока, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та археології факультету соціальних і гуманітарних наук –«Енциклопедія історії Луганщини: систематизація історичної спадщини та збереження історичної пам’яті регіону». Це важливий крок до збереження історичного голосу Луганщини та протидії спробам його викривлення чи стирання.

• Антон Бадер, доктор політичних наук, професор кафедри політології і міжнародних відносин факультету соціальних і гуманітарних наук –«Когнітивний вимір національної резильєнтності України в умовах інформаційної агресії». У центрі уваги — здатність суспільства зберігати критичність, стійкість і єдність у просторі інформаційних загроз.

Прикладні дослідження:

• Ірина Мигович, доктор педагогічних наук, професор, в. о. проректора з науково-педагогічної роботи – «Доказове управління розвитком людського потенціалу осіб із підвищеними ризиками соціально-економічної вразливості через інтернаціоналізований дизайн освітніх рішень та підтримку стійких професійних траєкторій». Заявка спрямована на те, щоб освітні рішення для вразливих груп спиралися на дані, міжнародний досвід і реальні потреби людини.

• Ольга Костюк, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри дизайну і медіавиробництва факультету мистецтв –«Збереження об’єктів монументального мистецтва Полтавщини засобами цифрових технологій». Проєкт поєднує культурну пам’ять із цифровими інструментами її документування та збереження.

• Ірина Продан, кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету мистецтв –«Візуальний код спротиву: трансформація етнічних мотивів у сучасному українському діджитал-арті як засіб конструювання національної ідентичності». Дослідження осмислює мистецтво як мову культурного спротиву й утвердження української ідентичності.

• Катерина Глуховцева, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та журналістики факультету соціальних і гуманітарних наук –«Еколінгвістичні засади формування екологічної свідомості та культури сталого розвитку в сучасному художньому, масмедійному і розмовному дискурсах». Команда досліджуватиме, як мова формує екологічне мислення і відповідальне ставлення до майбутнього.

• Андрій Кохан, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри біології та агрономії факультету природничих і аграрних наук –«Теоретичне обґрунтування відновлення деградованих ґрунтів Полтавської області шляхом управління запасами органічного вуглецю в умовах кліматичних змін». Проєкт відповідає на одночасні виклики деградації земель, кліматичних змін і продовольчої безпеки.

• Юрій Козуб, доктор технічних наук, професор кафедри математики та інформатики –«Моделювання процесів нелінійного деформування анізотропних конструкцій в умовах нестаціонарного навантаження на основі методу скінченних елементів». Заявка розвиває математичний інструментарій для розв’язання складних інженерних задач.

Усі дев’ять проєктів подано. Відповідно до наказу МОН України № 934 від 15 червня 2026 року оголошення результатів очікується до 30 грудня 2026 року.

Окрему сторінку проєктної роботи втілює програма Erasmus+. Проєкт RESQUE-UA – Resilient Systems for Quality and Excellence in Displaced Universities in Ukraine, поданий Херсонським державним університетом (від ЛНУ імені Тараса Шевченка загальний менеджмент здійснює Віталій С. Курило), отримав 83 бали із 100 можливих, що є високим результатом для проєктів напряму CBHE. Наразі заявка включена до резервного списку й може бути профінансована за умови виділення додаткового фінансування програмі Erasmus+. Це перший проміжний результат серед перелічених заявок і водночас свідчення високої конкурентоспроможності запропонованої ідеї, оскільки для переміщених українських університетів тема стійких систем забезпечення якості –не абстрактна управлінська проблема, а щоденна практика збереження академічної спільноти, освітнього процесу й інституційної спроможності в умовах війни.

Наразі триває робота над ще однією міжнародною проєктною заявкою – до програми Horizon Europe за тематичним напрямом «Supporting post-conflict democracy and reconstruction» («Підтримка демократії та відбудови після конфлікту»). Координуватиме участь ЛНУ імені Тараса Шевченка у підготовці проєкту Ірина Мигович. Подання заявки заплановано до 23 вересня 2026 року. Майбутній проєкт має охопити чотири взаємопов’язані цілі. Перша стосується розробки дієвих стратегій сталого миру й демократичної відбудови на національному та місцевому рівнях – із дотриманням принципів інклюзивності, рівності, безпеки, прав людини, доброчесності та протидії корупції. Другий напрям передбачає підготовку доказових рекомендацій для політиків щодо міжнародного співробітництва, підтримки демократії з боку ЄС та залучення громадянського суспільства до процесів реконструкції. Третій посилюватиме спроможність місцевих громадських організацій і спільнот – передусім тих, які представляють людей у вразливому становищі, – надавати рекомендації та підтримку освітянам, медіа, публічним управлінцям й іншим учасникам процесів примирення, відповідальності та розбудови сталого миру. Четверта ціль зосереджена на поверненні ветеранів і постраждалих від війни вразливих груп до повноцінного життя через комплексні програми підтримки, здатні відповідати одночасно на соціально-економічні та психологічні потреби людини й сприяти її успішній реінтеграції в демократичне суспільство. Для університету з власним досвідом переміщення та тривалою роботою з проблематикою людського потенціалу, суспільної стійкості й ветеранської реінтеграції участь у такій ініціативі є логічним продовженням наукової та міжнародної діяльності.

Ще дві заявки університетських науковців беруть участь у конкурсах Національного фонду досліджень України:(1) «Формування адаптивного соціального лідерства в умовах VUCA-світу: інтернаціоналізована педагогічна модель розвитку людського потенціалу України» – проєкт авторства Ірини Мигович, поданий на конкурс на одержання щорічних грантів Президента України докторам наук віком до 45 років включно для проведення наукових досліджень і розробок. Заявка перебуває на етапі оцінювання. (2) Проєкт щодо захисту прав людини на тимчасово окупованих територіях та забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб в умовах війни: інституційні та безпекові виміри подано за координування Віталія С. Курила на конкурс «Передова фундаментальна наука в Україні 2027–2029». Він також перебуває на етапі оцінювання.

Сьогодні успіх університетської науки вимірюється не лише кількістю публікацій. Він проявляється у здатності науковців університету побачити проблему раніше, ніж вона стане критичною; об’єднати навколо неї різні наукові школи; знайти партнерів; перекласти складну ідею мовою переконливого проєкту. Подані проєкти демонструють, що в університеті формується саме така культура – відкрита до міждисциплінарності, міжнародного партнерства і відповідальності перед суспільством.

Бажаємо всім проєктним командам успіху на наступних етапах конкурсного відбору, високих оцінок і заслужених перемог! Нехай кожна заявка знайде підтримку, а кожна ідея отримає можливість стати реальним дослідженням.

За інформацією
в.о. проректора з науково-педагогічної роботи І.В.Мигович