21 вересня 2026 року в Лубнах відбулася загальноуніверситетська відкрита лекція доктора філологічних наук, професора кафедри іноземних мов Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Наталії Леонідівни Юган. Тема лекції – «Жіноче тіло як простір пам’яті та опору: травма, війна й постколоніальний досвід у сучасній англомовній та українській поезії».

Захід відбувся у змішаному форматі – офлайн та онлайн, що дало можливість долучитися до нього викладачам і здобувачам освіти з різних локацій. У лекції взяли активну участь викладачі факультету соціальних та гуманітарних наук, філологи-бакалаври, магістри, аспіранти.

У центрі уваги лекції було жіноче тіло як простір пам’яті, переживання травматичного досвіду та формування особистої й колективної ідентичності. Наталія Юган показала, як у сучасній поезії тілесність стає своєрідним «архівом» пережитого – зберігає пам’ять про війну, втрату, вимушене переміщення, дім, культурне підпорядкування та досвід попередніх поколінь.

Лекторка звернулася до творчості сучасних англомовних та українських поетес, зокрема Варсан Шайр, Міни Кандасамі, Рупі Каур, Юлії Мусаковської, Олени Гусейнової, Мар’яни Зеленюк, Ії Ківи та інших авторок. Їхня поезія дала змогу простежити різні форми репрезентації жіночого досвіду – від пам’яті про війну, міграцію та колоніальне минуле до переживання родової травми, втрати дому та трансформації жіночої суб’єктності.

Окремий акцент було зроблено на переході від образу жінки як об’єкта насильства до образу активного суб’єкта, здатного пам’ятати, свідчити, чинити опір і зберігати власний голос. У цьому контексті особливо виразно прозвучала поезія Юлії Паєвської (Тайри), у якій жіноче тіло постає як тіло рятівниці, військовослужбовиці, свідка й борця.

Важливою частиною лекції стало порівняння українського та англомовного поетичного досвіду. Якщо українські авторки значною мірою осмислюють війну, втрату дому, вимушене переміщення, материнство та пам’ять, то в англомовній поезії ці теми часто поєднуються з проблемами колоніального досвіду, расової дискримінації, міграції та належності. Таке порівняння дозволяє побачити спільні механізми репрезентації травми та водночас специфіку різних історичних і культурних контекстів.

Лекція мала міждисциплінарний характер і поєднала літературознавчий аналіз із проблематикою пам’яті, травми, війни, культури та самоідентифікації. Її проведення стало можливістю для студентів і викладачів університету долучитися до осмислення актуальних проблем сучасної поезії та ролі літератури у збереженні особистої й колективної пам’яті та роботи з психологічними та колективними міжпоколіннєвими травмами.

Проведення відкритих всеуніверситетських лекцій у Лубнах є важливою складовою академічного життя університету та створює простір для наукового діалогу, професійного спілкування й обговорення актуальних питань сучасної гуманітаристики.

Кафедра іноземних мов
Факультет соціальних і гуманітарних наук