Конференція об’єднала близько 50 дослідників з України та Європи, зокрема представників Європейського центрального банку, центральних банків Польщі, Туреччини й Литви. Такий формат професійного діалогу дав змогу ознайомитися з міжнародним досвідом грошових реформ, сучасними підходами до організації грошового обігу та науковими дослідженнями історії грошей.

Участь у конференції стала цінним доповненням до вивчення освітніх компонентів «Вступ до фаху», «Фінанси», «Гроші та кредит» та «Банківський менеджмент». Тематика виступів безпосередньо перегукувалася з питаннями, які студенти опановують під час навчання, допомагаючи побачити практичне значення теоретичних знань і глибше зрозуміти процеси розвитку фінансової системи.

Особливий інтерес становили доповіді про 30-річну історію гривні та її запровадження в грошовий обіг, поетапну грошову реформу в Туреччині у 2005–2009 роках, а також досвід центральних банків у комунікації з громадськістю та оновленні дизайну банкнот. Ці питання допомагають зрозуміти сутність грошових реформ, чинники їх успішності та роль центрального банку в забезпеченні довіри до національної валюти. Для освітнього компонента «Гроші та кредит» це важлива можливість поглибити знання про грошові системи й монетарну політику, а для компонента «Фінанси» – простежити зв’язок грошових перетворень з економічними та суспільними процесами.

Не менш пізнавальними були дослідження українських науковців, присвячені історії грошового обігу на українських землях, еволюції монетних систем, паперовим грошам і цінним паперам. Учасники конференції розглядали, зокрема, українські монетно-лічильні найменування XVIII–XIX століть, проєкти грошових знаків Української Народної Республіки, локальні розрахункові знаки та особливості грошового обігу в різні історичні періоди.

Такі матеріали дають змогу студентам простежити, як змінювалися форми грошей, способи розрахунків і принципи організації грошового обігу залежно від історичних обставин. Водночас вони сприяють формуванню цілісного розуміння фінансів як системи, що розвивається під впливом економічних, політичних і соціальних чинників.

Окремий напрям конференції стосувався пам’ятних монет, їхнього дизайну та культурного значення. Зокрема, міжнародні спікери представили досвід Польщі у реформуванні випуску й продажу колекційних виробів, Литви – у відображенні історико-культурної спадщини в дизайні пам’ятних монет євро, а представник Європейського центрального банку розповів про публічне обговорення варіантів дизайну наступної серії банкнот євро. Ці приклади продемонстрували, що гроші є не лише інструментом обміну та платежу, а й носієм історичної пам’яті, культурних символів і суспільних цінностей.

Для викладачів кафедри участь у конференції стала нагодою ознайомитися з новими дослідницькими підходами, актуальними науковими дискусіями та міжнародним досвідом, який може збагатити зміст навчальних дисциплін. Для здобувачів освіти – можливістю розширити професійний світогляд, розвинути аналітичне мислення й побачити, як знання з історії грошей, фінансів і банківської справи застосовуються для осмислення сучасних економічних процесів.

Такі освітні ініціативи допомагають поєднувати навчання з живою науковою думкою, заохочують студентів до самостійного пошуку та досліджень і поглиблюють розуміння майбутньої професії.

Щиро дякуємо Музею грошей Національного банку України за організацію конференції, змістовну програму, можливість долучитися до міжнародного наукового діалогу та формуванню простору для взаємодії науки й освіти, що сприятиме підготовці фахівців, які розуміють не лише сучасні фінансові процеси, а й історичні передумови їхнього формування.

За інформацією кафедри фінансів, обліку та банківської справи.