5–6 листопада 2026 року у Варшавському університеті (Республіка Польща) відбулася підсумкова міжнародна наукова конференція «Політичний устрій у дії. Вплив типів політичної системи на якість функціонування державних інститутів: польський та український досвід і перспективи».

У роботі конференції взяли участь доцент кафедри політології та міжнародних відносин Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Меженська та здобувач четвертого курсу спеціальності С2 «Політологія» Дмитро Лях.

Два надзвичайно насичені дні, змістовні доповіді, презентації результатів наукових досліджень, жваві дискусії та професійне спілкування з колегами з провідних європейських наукових установ. Особливо цінною стала можливість не лише ознайомитися з результатами масштабного порівняльного дослідження політичних систем України та Польщі, а й долучитися до обговорення проблем, які сьогодні визначають перспективи розвитку демократичних інститутів.

Конференція стала підсумковим майданчиком для представлення результатів спільного польсько-українського науково-дослідного проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування державних інститутів: польський та український досвід і перспективи», присвяченого аналізу впливу конституційних моделей організації влади на ефективність державних інститутів, якість врядування та демократичну підзвітність.

Проєкт реалізовувався за участю польських та українських наукових установ за фінансової підтримки Міністерства науки і вищої освіти Республіки Польща. Керівниця проєкту - dr hab. Agnieszka Dudzińska (Агнешка Дудзінська, Варшавський університет).

З вітальними промовами до учасників конференції звернулися Alojzy Z. Nowak (Алоїз З. Новак) – ректор Варшавського університету; Aneta Gawkowska (Анета Ґавковська) – декан Факультету прикладних соціальних наук та ресоціалізації Варшавського університету; Andrzej Szeptycki (Анджей Шептицький) – підсекретар стану Міністерства науки та вищої освіти Республіки Польща; Василь Боднар – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща; Agnieszka Bieńczyk-Missala (Агнешка Беньчик-Місала) – виконувачка обов'язків декана Факультету політичних наук та міжнародних відносин Варшавського університету.

Із ключовою доповіддю виступив Aleks Szczerbiak (Алекс Щербяк) , британський політолог, професор політики та сучасних європейських досліджень Університету Сассекса (Велика Британія).

Подальша робота конференції проходила в межах чотирьох тематичних панелей: «Результати проєкту», «Інститути державної влади», «Механізми політичного представництва», «Розподілена влада та демократична підзвітність». Окремою складовою наукової програми став круглий стіл «Конституційні виклики в Центральній та Східній Європі».

Особливу зацікавленість викликали доповіді польських, українських та інших європейських дослідників, у яких порушувалися питання конституціоналізму, політичного представництва, якості державного управління, суспільної довіри та стійкості демократичних інститутів в умовах сучасних криз.

Зокрема, Monika Florczak-Wątor (Моніка Флорчак-Вонтор, Ягеллонський університет, Польща) представила дослідження стійкості системи захисту прав людини в Польщі в умовах кризи Конституційного трибуналу. Її виступ спонукав до осмислення важливого питання: наскільки конституційні гарантії здатні забезпечувати реальний захист прав і свобод людини за умов інституційних конфліктів та політичної нестабільності?

Галина Зеленко (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України) зосередила увагу на впливі конституційної моделі організації влади на функціонування політичних інститутів України, особливостях інституційної взаємодії та викликах демократичного врядування.

Надзвичайно актуальною була доповідь Jonasа Linde (Йонаса Лінде) (Бергенський університет, Норвегія), присвячена якості врядування, політичному представництву та суспільній підтримці демократії.

Одним із важливих висновків, що привернув увагу під час обговорення, стало розуміння того, що задоволеність громадян функціонуванням демократії визначається не лише результатами політичних рішень, а й справедливістю процедур, якістю державних інститутів та відчуттям власної представленості в політичному процесі. Водночас позитивна оцінка функціонування демократії не завжди тотожна підтримці її фундаментальних ліберально-демократичних цінностей. Ця обставина має особливе значення для аналізу сучасних демократичних трансформацій, суспільної поляризації та політичної легітимності.

Окремої уваги заслуговує виступ Володимира Венгера (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), присвячений демократичній підзвітності та викликам воєнного часу в Україні. Збереження конституційного статусу державних інститутів, незалежності судової влади, прозорості управлінських процедур і доступу до правосуддя в умовах війни — питання, які мають принципове значення для майбутнього української демократії.

Цікавими змістовними були також дискусії за участю Agnieszki Dudzińskiej (Агнешки Дудзінської, Польща), Antoniego Kamińskiego (Антонія Камінського, Польща), Jarosława Flisa (Ярослава Фліса, Польща), Anny Pacześniak (Анни Пачесняк, Польща), Mikołaja Cześnika (Миколая Чесніка, Польща), Ryszarda Balickiego (Ришарда Баліцького, Польща), Ryszarda Piotrowskiego (Ришарда Пйотровського, Польща), Tomasza Grossego (Томаша Гроссе, Польща), Tapio Raunio (Тапіо Рауніо, Фінляндія) та інших європейських дослідників.

Вагомим був внесок українських науковців : Галини Зеленко, Наталії Кононенко та Віталія Перевезія (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України), Ірини Павленко (Національний інститут стратегічних досліджень), Олексія Гараня та Володимира Венгера (Національний університет «Києво-Могилянська академія»).

Наукові дискусії були настільки цікавими й інтелектуально насиченими, що нерідко виходили за межі регламенту тематичних панелей і продовжувалися навіть під час кава-пауз. Саме в такому невимушеному професійному спілкуванні виникали нові запитання, обговорювалися відмінності дослідницьких підходів, формувалися ідеї для подальших наукових пошуків. Ця атмосфера відкритого академічного діалогу стала однією з найцінніших складових конференції.

Порівняльний аналіз українського та польського досвіду функціонування політичних інститутівмає практичне значення, адже формальна подібність конституційних моделей, правових норм і демократичних процедур далеко не завжди забезпечує однакову якість державного управління. Реальна ефективність політичних інститутів значною мірою залежить від політичної культури, історичного досвіду, неформальних практик, рівня суспільної довіри та здатності політичних акторів діяти відповідально в межах визначених повноважень.

Особливе місце в дискусіях посіли питання стійкості демократії в умовах війни, суспільної поляризації та пошуку балансу між національною безпекою і демократичними свободами, адже український досвід переконливо засвідчує: демократія — це не лише державні інститути й конституційні норми, а й суспільні цінності, громадянська відповідальність та здатність захищати свободу, зберігаючи вірність демократичним принципам навіть за найскладніших обставин.

Підсумком конференції стало обговорення перспектив подальшої польсько-української наукової співпраці та підготовки колективного видання «Конституційні системи в часи кризи: правові тексти та політична реальність у Польщі й Україні».

Варто відзначити важливість участі в таких міжнародних наукових заходах здобувачів вищої освіти. Для майбутніх політологів це не лише можливість ознайомитися з результатами сучасних досліджень, а й безпосередній досвід академічної комунікації, знайомство з різними науковими школами, методологічними підходами та культурою аргументованої дискусії. Переконана, що залучення студентської молоді до міжнародного наукового середовища є важливою умовою формування нового покоління українських дослідників.

Щиро дякуємо організаторам конференції, керівниці проєкту Agnieszka Dudzińska (Агнешці Дудзінській), Варшавському університету, польським та українським колегам, зокрема представникам Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, за запрошення, високий рівень організації, відкритість до наукового діалогу, змістовні дискусії та надзвичайно теплу атмосферу.

Такі зустрічі вкотре переконують, що міжнародна наукова співпраця – це не лише обмін результатами досліджень, а й можливість спільно осмислювати складні суспільно-політичні процеси, шукати відповіді на сучасні виклики та формувати інтелектуальне підґрунтя для зміцнення демократичних інститутів.

Наукова співпраця, академічна солідарність і спільні демократичні цінності – важлива основа українсько-польського партнерства та спільного європейського майбутнього!

#ЛНУіменіТарасаШевченка #Політологія #ВаршавськийУніверситет #МіжнароднаНауковаСпівпраця #УкраїнаПольща #ПолітичнаНаука #Демократія #ЄвропейськаІнтеграція # ІПіЕнД ім І.Ф.Кураса НАН України

Кафедра політології та міжнародних відносин