26 березня 2026 року на засіданні Комісії матеріалознавства і механіки під головуванням Григорія Никифорчина і Богдана Кіндрацького були заслухані наступні доповіді:

1.  Богдан МИЦИК. Дослідження впливу водню на низько- та середньовуглецеві сталі методом малих деформацій.

2.  Василь БЕРЕЗОВЕЦЬ, Олександр КОНОНЮК, Ігор ЗАВАЛІЙ. Нові композити на основі MgH2 для ефективного зберігання та генерації водню.

3.  Михайло Марчук, Микола ХОМ’ЯК. Метод скінченних елементів на базі b-сплайнів: застосування в теорії пластин.

4.  Роман СЕЛІВЕРСТОВ. Організація високопродуктивних обчислень у задачах механіки деформівного твердого тіла з використанням Python.

28 березня 2026 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання XXXVII Наукової сесії Наукового товариства імені Шевченка. Захід відбувся у змішаному форматі та об’єднав науковців довкола інтелектуальних дискусій. Особливим акцентом події стала презентація оригінального мистецького твору Тараса Шевченка — акварелі «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві», яку експонував колекціонер та мистецтвознавець Федір Зернецький.

Із вступним словом до учасників засідання звернувся Голова Наукового товариства ім. Шевченка, академік НАН України, професор Роман Кушнір, який наголосив на важливості наукової співпраці, тяглості традицій Товариства та актуальності міждисциплінарних досліджень у сучасному академічному просторі.

Привітав присутніх Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка академік НАН України, професор Роман Гладишевський, який відзначив тематику засідання, яка акцентує увагу на постатях визначних учених – Мирона Кордуби, Володимира Панасюка, Івана Головацького, котрі своєю діяльністю формували інтелектуальну традицію та зберігали національну ідентичність.

Під час засідання учасники заслухали низку доповідей, що охопили як гуманітарну, так і природничу проблематику. Зокрема, літературознавець, старший науковий співробітник НАН України Сергій Гальченко представив дослідження архівного фонду Тараса Шевченка, акцентувавши на його значенні як найповнішої колекції рукописної спадщини поета. Старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Андрій Фелонюк зосередився на діяльності історика Мирона Кордуби у Науковому товаристві імені Шевченка в міжвоєнний період, а професор Борис Білинський, внук Мирона Кордуби, висвітлив постать Євгенії Кордуби – соратниці й дружини вченого.

Сучасні наукові підходи були представлені у доповіді професорки кафедри теоретичної фізики імені професора Івана Вакарчука Львівського університету Христини Гнатенко, присвяченій квантовому програмуванню та його потенціалу для розв’язання фундаментальних задач і практичного застосування. Головний науковий співробітник Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, професор Ігор Дмитрах у своїй доповіді окреслив наукову спадщину Володимира Панасюка з нагоди 100-річчя від дня його народження.

Також учасники сесії заслухали доповідь завідувача відділу регуляції проліферації клітин і апоптозу Інституту біології клітини НАН України Ростислава Стойки щодо внеску Івана Головацького як засновника біохімічної комісії НТШ. Виголосив доповідь завідувач кафедри біологічної та загальної хімії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького професор Степан Грабовський.

Надалі учасники засідання заслухали підсумки роботи секцій, комісій і осередків XXXVII Наукової сесії НТШ. Очільники відповідних підрозділів представили результати напрацювань, окреслили ключові напрями досліджень та перспективи подальшої діяльності. Після звітів учасники заходу долучилися до обговорення актуальних питань розвитку науки та ролі НТШ у сучасному інтелектуальному просторі.

Раніше Колесніков Валерій Олександрович, приймав участь у кількох наукових конференція організованих Західним науковим центром НАН і МОН України. А саме: у Міжнародних науково-технічної конференціях «Теорія та практика раціонального проєктування, виготовлення і експлуатації машинобудівних конструкцій».

Інформація підготовлена кафедрою професійної освіти,
ресторанного і туристичного бізнесу