У роботі секції взяли участь 46 науковців, викладачів і здобувачів освіти. До її роботи активно долучилися викладачі кафедри біології та агрономії: професор Кохан А.В., доценти Тимчук Н.Ф., Тимчук Д.С., Самойленко О.А., а також викладачі кафедри садово-паркового господарства та екології: доцент Соколов С.О. і старший викладач Скаковський С.О.. У секції також взяли участь здобувачі освіти спеціальності Н1 Агрономія бакалаврського та магістерського рівнів.

Секція стала важливим науковим майданчиком для обговорення стратегічних питань розвитку сучасного аграрного виробництва в умовах зростаючих кліматичних, екологічних та економічних викликів. У центрі уваги учасників були пошук ефективних підходів до стабілізації агроекосистем, підвищення продуктивності сільськогосподарських культур і забезпечення якості продовольства.

Окрему увагу було приділено аналізу трансформації традиційних систем землеробства, зокрема структури сівозмін, як одного з ключових інструментів адаптації аграрного виробництва до змін клімату. Науковці розглянули, як оптимізація сівозмін сприяє збереженню родючості ґрунтів, підвищенню стійкості агроекосистем і зменшенню ризиків, пов’язаних із аномальними погодними умовами.

Значне місце в дискусії зайняли питання продуктивності та якості основних сільськогосподарських культур. Учасники обговорили результати досліджень щодо структури врожаю, особливостей формування продуктивності та показників якості продукції в різних ґрунтово-кліматичних умовах, зокрема на території Лівобережного Лісостепу. Окремо було проаналізовано вплив кліматичних чинників на розвиток рослинництва та можливості прогнозування наслідків кліматичних змін для аграрного сектору регіону.

Не менш важливим напрямом роботи секції стало питання формування сучасного комфортного та інклюзивного міського середовища. Учасники розглянули принципи безбар’єрності та універсального дизайну в організації паркових і рекреаційних просторів, що особливо актуально в контексті створення доступного середовища для всіх груп населення.

Таким чином, робота секції поєднала традиційні підходи аграрної науки з сучасними викликами та перспективними рішеннями. Це дозволило не лише обмінятися результатами досліджень, а й окреслити практичні шляхи підвищення стійкості агроекосистем, забезпечення продовольчої безпеки та формування якісного життєвого простору.

За інформацією кафедри біології та агрономії