Його ім’я назавжди вписане в історію нашого університету, а світла пам’ять про нього живе в серцях колег, студентів, учнів, друзів і всіх, хто мав щастя знати цю надзвичайну людину. Сергій Вікторович був не лише талановитим науковцем і мудрим керівником, а й людиною великої душі, щирого серця, доброти та людяності. Він умів підтримати, порадити, зрозуміти, надихнути. Його слово мало вагу, а його присутність дарувала впевненість і спокій.

До останнього дня свого життя Сергій Вікторович віддано очолював університет, жив його долею, переймався його майбутнім, працював заради людей, заради розвитку освіти й науки. Для кожного, хто знав його, це була людина честі, глибокої мудрості, щирості та внутрішньої сили.

Час не зменшує болю втрати. Для університетської спільноти Сергій Вікторович назавжди залишиться світлою, душевною, життєрадісною, розумною людиною, яка вміла об’єднувати, вести за собою та залишати по собі добро. Його досвід, мудрі вчинки, людяність і відданість своїй справі й надалі будуть для нас прикладом.

Вічна, світла і вдячна пам’ять.