Захід розпочався з проникливого відео: хлопчик із порушенням слуху виконує Гімн України жестовою мовою. Без звуку – але з надзвичайною силою. Бо справжній голос – це не лише про слова. Це про серце. Про віру. Про Україну.

Саме таким голосом звучать вірші авторки. Тетяна Шульга – росіянка за національністю, але з п’яти років її життя нерозривно пов’язане з Україною.

Я народилася в Росії
Але на щастя виросла не там
Зростала я у вільній Україні
І землю цю ганьбити вам не дам

У своїй поезії вона щиро говорить про любов до цієї землі, про біль і надію, про незламну віру в Перемогу.

Цей народ перемогу здобуде свою
Мир і спокій поверне в країну
А росія, ганебно почавши війну,
В ній безславно навіки загине!

До присутніх звернулася ректорка ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» Олена Караман, підкресливши важливість таких зустрічей, де слово об’єднує, підтримує і надихає!

Особливого змісту події додає її глибокий символізм! Пані Тетяна виросла на Луганщині і свою першу збірку вона презентувала в Луганському університеті! Це більше, ніж подія – це зв’язок із корінням, це голос, що повертається додому через слово!

Передмову до збірки написала доктор філологічних наук, директорка навчально-наукового інституту філології та журналістики ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» Дмитренко Вікторія, що додає виданню особливої ваги.

Тож невипадково саме у Всесвітній День голосу прозвучала ця поезія – як голос сумління, голос правди і голос слова, що об’єднує!

Поки звучить наш голос – живе наша країна!

Кафедра спеціальної освіти ФПП