Минуло десять років від дня, коли пішов із життя Генадій Яковлевич Максимов — тренер, педагог і наставник, людина, яка присвятила своє життя спорту, професійній діяльності та вихованню молодого покоління.

Генадій Яковлевич був Заслуженим тренером України з гандболу, старшим викладачем кафедри олімпійського та професійного спорту ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». Його багаторічна праця стала вагомою частиною розвитку спортивних традицій університету та підготовки спортсменів.

Для своїх вихованців він був значно більше, ніж тренером. Він був Наставником, який учив не лише спортивній майстерності та прагненню до перемоги, а й умінню гідно приймати поразки, не здаватися перед труднощами, наполегливо працювати над собою та відповідально ставитися до обраної справи.

Професійна майстерність Генадія Яковлевича, його вимогливість до себе й інших, мудрість, принциповість і водночас людяність назавжди залишилися в пам’яті колег, студентів і численних вихованців.

Колеги пам’ятають його через роки спільної праці, щире людське спілкування, підтримку та моменти, які стали частиною історії університетської і спортивної спільноти.

Минають роки, але пам’ять про справжнього Вчителя і Тренера не зникає. Вона продовжується в його учнях і вихованцях, у їхніх досягненнях, у переданому досвіді та життєвих принципах.

У десяті роковини від дня смерті з вдячністю та глибокою повагою згадуємо Генадія Яковлевича Максимова.

Світла пам’ять Тренеру, Педагогу і Наставнику.