Захід був присвячений осмисленню сучасного інформаційного простору, у якому музика, кіно, соціальні мережі, відеокліпи та популярна культура стають не лише засобами розваги, а й важливими інструментами формування суспільних уявлень, культурної пам’яті та ідентичності.

Як зазначила професорка, сьогодні інформаційна боротьба відбувається не тільки в новинах чи політичних повідомленнях. Вона триває також у TikTok, YouTube, Instagram, Telegram, стримінгових платформах, мемах, коротких відео та музичних треках. Саме тому сучасну популярну музику можна розглядати не лише як мистецтво чи індустрію розваг, а і як частину інформаційного простору, де формуються емоції, ідентичність та ставлення до подій.

Особливу увагу під час заходу було приділено тому, як знайомі культурні образи можуть змінювати своє значення залежно від історичного та суспільного контексту. На прикладі різних версій образу Червоної Шапочки учасники простежили трансформацію казкового персонажа — від символу безпечного й відкритого світу до мілітаризованого образу та, в сучасній українській інтерпретації, до символу спротиву, захисту дому й власного культурного простору.

Не менш цікавою стала розмова про переосмислення відомих культурних кодів радянської доби. Зокрема, учасники звернулися до фільму «Гостя з майбутнього» та пісні «Чарівне майбутнє», яка звучить у його фіналі. Створений у 1984 році фільм тривалий час формував оптимістичний образ майбутнього, пов’язаний із мрією, надією та вірою у краще.

На цьому тлі було розглянуто сучасне переосмислення знайомої мелодії у пісні «Повітряна тривога». Тут відбувається не просто зміна тексту, а принципове переозначення культурного коду: замість абстрактного світлого майбутнього постає реальність війни, повітряних тривог і російської агресії. Знайома мелодія стає основою для нового українського досвіду та його емоційного осмислення.

Окремий блок презентації було присвячено сучасній українській воєнній сатирі. На матеріалі переосмислення пісні «Хмаринки, білогриві конячки» учасники побачили, як знайома дитяча мелодія може перетворитися на інструмент іронії, сатири та інформаційного спротиву. Дитячий образ хмар, пов’язаний із мрією, свободою та фантазією, у новому контексті набуває зовсім іншого, воєнного значення.

Ще одним прикладом стала пісня Стаса Корольова «Скоро закінчиться війна». Її було розглянуто крізь призму іронії та абсурду, які дають змогу виявити суперечності спрощених уявлень про завершення війни. Окрему увагу приділено й візуальному ряду кліпу, де знайомі з дитинства анімаційні персонажі набувають нового, тривожного значення.

Учасники заходу не лише слухали й переглядали запропоновані приклади, а й долучалися до їхнього обговорення. Саме це перетворило презентацію на своєрідне спільне медіадослідження: знайомі мелодії, образи та сюжети стали приводом поговорити про те, як культура реагує на війну, як змінюється колективна пам’ять і як виникають нові способи культурного спротиву.

Таким чином, захід поєднав академічний аналіз із живим діалогом про сучасну українську культуру. Популярна пісня, казка, кінофільм чи музичний кліп постали як своєрідні тексти, у яких можна прочитати зміни суспільних настроїв, трансформацію культурних кодів і способи реагування на воєнну реальність.

Особливо символічно, що захід відбувся напередодні Дня захисників та захисниць України. Його тема дала змогу подивитися на спротив ширше — не лише як на військову боротьбу, а й як на захист власної культури, пам’яті, ідентичності та права самостійно визначати значення власного культурного досвіду.

Як показала презентація, знайомий культурний код може отримати нове життя в новому історичному контексті. Мелодія, казковий персонаж чи дитячий образ, переосмислені сучасними українськими митцями, можуть ставати способом говорити про війну, пам’ять і спротив. Саме тому сучасна українська попмузика та цифрові медіа є важливим простором культурного діалогу та інформаційного спротиву.