Зокрема, до заходу долучилися старший викладач кафедри історії та археології Євгенія Шевцова, доцент Ольга Дробишева, а також здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти спеціальності «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)».

Захід, організований Науковим товариством імені Шевченка в США, був присвячений переосмисленню підходів до дослідження української історії в умовах російсько-української війни. У центрі уваги перебували питання деколонізації та деімперіалізації історичного знання, перегляду усталених історіографічних концепцій, подолання російськоцентричних інтерпретацій українського минулого та пошуку нових методологічних підходів.

Із вітальним словом до учасників звернувся президент Наукового товариства імені Шевченка в США, професор Канзаського університету Віталій Чернецький. Модерувала наукову дискусію наукова секретарка Товариства, професорка Пенсильванського державного університету Кетрін Ваннер.

Свої погляди на сучасний стан і перспективи історичних досліджень представили провідні науковці: Франк Сисин – директор Центру українських історичних досліджень імені Петра Яцика Канадського інституту українських студій, професор Альбертського університету; Стівен Сіґел – професор Техаського університету в Остіні; Ярослав Журавльов – дослідник Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина).

У виступах обговорювалися можливості переосмислення українського минулого поза межами імперських і радянських історіографічних моделей. Зокрема, увагу приділено розвитку деколоніальних, транснаціональних і міждисциплінарних підходів, дослідженню історії прикордонних просторів, історичної пам'яті та застосуванню новітніх дослідницьких інструментів. Окремий інтерес становило питання впливу повномасштабного російського вторгнення на зміну дослідницьких пріоритетів і розвиток міжнародної україністики.

Викладачі та здобувачі університету мали можливість не лише ознайомитися з виступами науковців, а й долучитися до дискусії, поставити запитання доповідачам та отримати відповіді безпосередньо від дослідників.

Участь у таких заходах сприяє інтеграції викладачів і здобувачів у міжнародний академічний простір, ознайомленню із сучасними тенденціями розвитку історичної науки та вдосконаленню професійної підготовки майбутніх учителів історії. Особливе значення має можливість осмислити новітні історіографічні підходи та перспективи їх використання у викладанні історії та громадянської освіти.

За інформацією кафедри історії та археології