30 квітня 2026 року відбувся методологічний семінар «Правила оформлення наукової статті за результатами дослідження» спікером якого виступила Олени КАРАМАН, доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України, ректор Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

Захід, який проходив у змішаному форматі, було організовано за ініціативи Олени Леонідівни, голови організаційного комітету щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Дні науки – 2026 (природничі, аграрні науки та природнича освіта)». Під час пленарного та секційних засідань Міжнародної науково-практичної конференції «Дні науки – 2026»  (природничі, аграрні науки та природнича освіта) у м. Миргород свої наробки представляли освітяни Миргородської громади. Ці виступи продемонстрували глибокі напрацювання, авторські проєкти та інноваційні методики, які мають високу наукову цінність і потребують належного представлення у широкому академічному просторі. Саме необхідність якісної трансформації цього «живого» практичного досвіду у формат професійних наукових статей та тез стала ключовим лейтмотивом зустрічі.

До семінару долучились не тільки освітяни та здобувачі освіти нашого університету, а й аспіранти з інших ЗВО, освітяни Полтавської, Харківської, Дніпропетровської та інших областей України. Загальна кількість учасників перебільшила 150 осіб.

Програма семінару була вибудувана як покроковий путівник для тих, хто робить перші впевнені кроки у науковому письмі. Спікерка детально розкрила архітектоніку сучасної публікації, пояснюючи учасникам, як перетворити результати їхніх досліджень на структурований та переконливий текст. У центрі уваги була логіка побудови кожного розділу — від коректного визначення об’єкта та предмета дослідження до формулювання висновків, що відображають наукову новизну. Особливий акцент було зроблено на тому, що для видань важлива не лише змістовна наповненість, а й дотримання стандартів оформлення.

Після представлення матеріалів Олена Леонідівна надала відповіді на питання. Велика кількість запитань стосувалася етики використання штучного інтелекту: учасники активно обговорювали, де завершується технічна допомога нейромереж у редагуванні й починається ризик порушення академічної доброчесності. Постали питання й авторського права та захисту інтелектуальної власності. Освітяни прагнули чітко зрозуміти механізми коректного цитування, які б дозволили інтегрувати власні напрацювання у загальнонауковий контекст, уникаючи помилок при перевірці на плагіат.

Завершення семінару позначилося атмосферою наукового натхнення та готовності до нових публікаційних звершень. Поєднання практичного досвіду, презентованого у цікавих доповідях педагогів на засіданні конференції, надання методологічного обґрунтування підготовки матеріалів спікеркою заклало міцний фундамент для якісної підготовки матеріалів.

Бажаємо всім учасникам семінару натхненної та плідної роботи над підготовкою матеріалів!

За інформацією факультету природничих і аграрних наук