Через повітряну тривогу заняття відбулося в укритті, однак це не завадило повноцінній роботі. Лекція супроводжувалася відеопрезентацією, що дало змогу наочно представити особливості формування Великого Лугу, його природну структуру та значення.

Під час зустрічі Вадим Володимирович розповів, як формувався Великий Луг, охарактеризував його як складну еколого-географічну систему, пояснив, яким був цей природний простір до початку масштабного антропогенного втручання та в чому полягала його унікальність і природна велич.

Окрему увагу лектор приділив взаємозв’язку водних, лучних, заплавних і лісових екосистем, їх ролі у збереженні біорізноманіття та природної рівноваги. Студенти також дізналися про зміни, яких зазнав Великий Луг унаслідок господарської діяльності людини, та про можливі підходи до його часткового природного відновлення в майбутньому.

Вадим Володимирович зупинився і на тому, як російсько-українська війна вплинула на територію Великого Лугу. Особливо масштабні зміни відбулися після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році, коли значна частина Каховського водосховища обміліла, а території, що десятиліттями перебували під водою, почали знову відкриватися. З одного боку, це створило передумови для поступового природного відновлення окремих ділянок історичного Великого Лугу, появи рослинності та повернення природних заплавних процесів. З іншого — війна завдала цій території надзвичайно серйозної шкоди: бойові дії, обстріли, мінування, забруднення ґрунтів і вод, руйнування природних комплексів та зміни гідрологічного режиму створюють довготривалі ризики для екосистеми.

Лектор наголосив, що майбутнє Великого Лугу потребуватиме ґрунтовних наукових досліджень, екологічного моніторингу, розмінування територій і виважених рішень щодо подальшого природокористування. Водночас унікальні процеси, які сьогодні відбуваються на цій території, дають науковцям можливість спостерігати, як природа поступово повертає собі простір і формує нові екосистеми.

Лекція викликала щиру зацікавленість студентів. Тема Великого Лугу постала перед ними не лише як сторінка природної та історичної спадщини України, а й як надзвичайно актуальна проблема сьогодення, тісно пов’язана з наслідками війни, екологічною безпекою та майбутнім відновленням країни. Такі зустрічі формують у молоді науковий погляд на довкілля, відповідальне ставлення до природних ресурсів та усвідомлення того, що відродження України неможливе без відновлення і збереження її унікальної природи.

Кафедра хімії, географії та наук про Землю