Захід традиційно став майданчиком для обговорення актуальних проблем регіональної історії, культурної спадщини, музейної справи, деколонізації історичного простору та збереження локальної пам’яті в умовах війни.

З вітальними словами до учасників звернулися голова Луганської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Віталій Курило, ректор університету Олена Караман, а також голова правління ГО «Фонд відновлення залізничної спадщини України» Микола Рубан. У своїх виступах вони наголосили на важливості розвитку краєзнавчих досліджень як складової збереження історичної пам’яті, підтримки гуманітарного простору Луганщини та формування міжрегіональних наукових зв’язків.

У межах пленарного засідання були представлені доповіді, присвячені як історії Луганщини, так і проблематиці локальної історії інших регіонів України. Голова Полтавської районної ради Михайло Кононенко висвітлив історію Полтавського району від давнини до сьогодення, керівник відокремленого підрозділу ГО «Захист держави» у Полтавській області Петро Ворона звернувся до постатей української культури, пов’язаних із селом Денисівка, а доцентка кафедри історії та археології університету Нані Гогохія представила дослідження радянського дитинства 1920–1930-х років на Луганщині у спогадах Миколи Руденка. Окремий інтерес учасників викликала доповідь наукового співробітника Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького Тамари Дяченко, присвячена постаті української вишивальниці, Героя України Віри Роїк.

Робота конференції продовжилася у секційному форматі. Тематика доповідей охопила широке коло проблем, пов’язаних з історією Луганщини та інших регіонів України: історію українського національного руху, локальні аспекти колонізації Слобожанщини, залізничну та музейну спадщину, генеалогічні студії, питання деколонізації культурного простору та збереження регіональної пам’яті в умовах війни.

Науковий співробітник Науково-дослідного інституту керамології Національного музею-заповідника українського гончарства Віктор Міщанин представив нові матеріали з історії пам’ятників Владіміру Леніну в Опішному, розглядаючи їх як елемент радянського символічного простору. Незалежний дослідник Олексій Лисенко виступив із доповіддю про первинну межу Смольянинівської земельної дачі, порушивши питання історичної географії та землеволодіння на Луганщині. Доцент кафедри історії та археології Микола Тараненко звернувся до питання участі братів Шеметів в українському національно-визвольному русі, висвітливши зв’язок діячів Лубенщини з процесами українського державотворення початку ХХ століття. Викладач ВСП «Фаховий коледж ЛНУ імені Тараса Шевченка», краєзнавець Олександр Карпенко представив дослідження Голокосту ромів на Полтавщині, Луганщині та Донеччині в 1941–1943 роках, звернувши увагу на малодосліджені сторінки історії нацистських переслідувань ромського населення. Доцентка Ольга Дробишева представила доповідь, у якій акцентувала увагу на ролі місцевих громадських ініціатив та культурних товариств у розвитку українського життя на Луганщині в революційну добу 1917–1921 рр.  Доцент кафедри історії та археології Єгор Брайлян у доповіді про Миколу Колотія розглянув діяльність одного з помітних діячів Полтавщини 1970–1980-х років та його роль у розвитку регіону.

Традиційно важливе місце у програмі конференції посіла секція «Краєзнавчі розвідки молодих дослідників», яка стала майданчиком для презентації студентських і учнівських наукових проєктів. Молоді дослідники представили роботи, присвячені історії Луганщини, Полтавщини, локальним аспектам російсько-української війни та історичній спадщині. Зокрема, Даниїл Малицький представив доповідь «Лубенська Республіка», а Микола Пронін висвітлив роль залізничної інфраструктури Дніпропетровщини у розвитку регіону.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Луганщина: краєзнавчі розвідки» вкотре підтвердила своє значення як авторитетного наукового майданчика для розвитку українського краєзнавства, підтримки міжрегіонального наукового діалогу та збереження наукової присутності Луганщини в українському гуманітарному просторі. В умовах війни та тимчасової окупації території області такі заходи мають особливу вагу для підтримки регіональної історичної пам’яті, розвитку гуманітарних зв’язків і збереження інтелектуальної спадкоємності Луганщини.

За інформацією ФСГН