Роботу конференції відкрила Світлана Вовк, проректор з науково-педагогічної роботи, доктор політичних наук, професор. З вітальними словами до учасників звернулися Олена Пащенко, перша заступниця голови Всеукраїнської екологічної ліги, координатор Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта»; Олег Тригуб, в. о. заступника директора з наукової роботи Устимівської дослідної станції рослинництва; Наталія Цапко, перший заступник директора НДУ «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем».

Тематика доповідей секції охоплювала широкий спектр наукових напрямів: від геоінформаційних технологій та кліматичних змін до біорізноманіття, екологічного моніторингу та охорони природних територій. Особливу увагу було приділено проблемам деградації екосистем, впливу воєнних дій на довкілля, а також питанням збереження біорізноманіття.

Під час пленарного засідання з доповіддю виступила Наталія Мацай – декан факультету природничих і аграрних наук ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», голова Луганського осередку ГО «Всеукраїнська екологічна ліга». У своєму виступі вона зосередила увагу на розвитку факультету як цілісної освітньо-наукової спільноти. Було послідовно окреслено ключові етапи його становлення, визначено сучасні пріоритети діяльності та представлено бачення подальшого поступу. Значну увагу було приділено історичному виміру: факультет має більш ніж столітню історію, що бере початок з 1923 року. Водночас підкреслено його здатність до адаптації в умовах викликів. Незважаючи на складні обставини та вимушені переміщення, вдалося зберегти науковий потенціал і забезпечити наступність розвитку природничих і аграрних досліджень.

У межах секції було представлено низку доповідей, що відображали як фундаментальні, так і прикладні аспекти сучасних природничих досліджень. Зокрема, увагу було зосереджено на вивченні геосайтів як осередків збереження раритетного біорізноманіття, питаннях використання інноваційних підходів до викладання географії через віртуальні візуалізації, а також на розробленні інструментів підвищення достовірності екологічних розрахунків у сфері водокористування. Окремі доповіді стосувалися дистанційного моніторингу орнітофауни природоохоронних територій, розвитку громадського контролю за якістю атмосферного повітря із застосуванням сучасних спостережних платформ, а також використання модельних біологічних об’єктів у освітньому процесі. Представлені дослідження продемонстрували широту тематики, міждисциплінарний характер і практичну значущість сучасних наукових підходів.

За підсумками роботи секції було відзначено актуальність представлених досліджень, їх міждисциплінарний характер та практичну значущість для вирішення прикладних проблем у галузі природничих наук.

Дякуємо всім, хто долучився до роботи секції: науковцям, молодим дослідникам, практикам. Окрема подяка співорганізаторам конференції за можливість такої міждисциплінарної взаємодії та гостям — за інтерес і підтримку наукового діалогу.

Факультет природничих і аграрних наук