Кафедра філософії та соціології

Фактична: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Коваля 3

Телефон: +380990249824; +380955092041

Е-mаіl: kafedra.philosof.sociolog@gmail.com, kononov_if@ukr.net

Історія створення кафедри

Кафедра філософії та соціології є частиною ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка – одного із найстаріших закладів вищої освіти Луганщини, який був, є і буде форпостом українства на сході нашої країни. За більш, ніж сто рік свого функціонування він витримав безліч реформ системи освіти та реорганізацій, складні часи евакуацій та репресій.

Кафедру філософії та соціології попередньо створено як кафедру філософії 30 грудня 1964 р. у відповідності до наказу № 238 Міністерства освіти УРСР.

У зв’язку з початком підготовки фахівців за спеціальністю «Соціологія» у 1994 р. кафедра отримує свою сучасну назву – кафедра філософії та соціології. На той час наш університет був першим вищим навчальним закладом на Донбасі, який готував соціологів. Підґрунтям заснування нової спеціальності слугувала потужна філософська і соціологічна традиція, сформована на кафедрі за більш, ніж 20 років її існування.

Першим завідувачем кафедри був Дмитро Олександрович Жданов (1929-1986). У 1955 році він захистив кандидатську дисертацію «Про істинність і правильність мислення», а у 1971 році – докторську дисертацію «Проблеми генезису мислення». З 1972 року він був затверджений у вченому званні професора.

Дмитро Олександрович Жданов

Сфера наукових інтересів Д.О. Жданова: абстрактне мислення, логіка, проблеми наукового пізнання. Він увів в науковий обіг поняття «протоформа мислення». Думка про те, що на визначеному етапі виникнення мислення існували конструкції, що дали початок системі взаємозв’язаних форм абстрактного мислення, висловлювалась деякими філософами і раніше, зокрема, П.В. Копніним і С.Б. Кримським. Однак саме Д.О. Жданову належить розкритті сутності перехідних форм відбивної діяльності, які генетично пов’язують наочно образне та абстрактне мислення. Надалі його ідеї плідно використовувалися  у науковій і викладацькій діяльності членами кафедри, зокрема відомим логіком, доцентом О.С. Тягнібедіною.

Діяльність Д.О. Жданова на посаді завідувача у 1961-1975 роках мала важливе значення  для становлення і зростання кафедри. Він був досить відомою людиною в науковій і громадській сферах. З 1975 по 1986 рік Дмитро Олександрович був ректором тоді Ворошиловградського державного педагогічного інституту імені Т.Г. Шевченка. Він неодноразово обирався головою Ворошиловградської обласної організації і членом правління товариства «Знання». Був членом координаційної ради із виконання науково-дослідних програм при Міністерстві освіти, заступником голови Ворошиловградської обласної ради ректорів.

Довгі роки після Д.О. Жданова завідувачем кафедри був Ю.М. Козовський. Він очолював цікавий науковий колектив, серед представників якого були І.К. Ісаєв, який займався філософськими аспектами теорій систем; Б.Д. Басов, який вивчав вільний час.

Неоціненний внесок у формування соціологічної наукової традиції зробив Володимир Хомич Лобас (1941–2012). Він працював на кафедрі з 1964 року, після того, як закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка і був розподілений на кафедру філософії тоді Ворошиловградського педагогічного інституту. На кафедрі він пропрацював 23 роки, до 1987 року, допоки не переїхав у Київ, пройшовши шлях від асистента до професора. Володимир Хомич Лобас одним із перших почав займатися філософським аналізом мови, семіотикою. У 1982 р. він захистив докторську дисертацію і на той час був наймолодшим доктором наук в СРСР. З 1983 р. Володимир Хомич – професор кафедри.

Володимир Хомич Лобас

Стрижнем його наукових досліджень були проблеми знакових систем, співвідношення природних і штучних мов. Займаючись цією проблематикою, професор В.Х. Лобас відкрив парадокс комунікації, який пояснює різні прояви герменевтичного кола. Він продемонстрував, що для аналізу знакових систем недостатньо суто логічного інструментарію. Мова є одним з вимірів соціальності, а, отже, навіть її логічні проблеми в кінцевому підсумку вимагають соціологічного пояснення. Книга В.Х. Лобаса “Семіотичні передумови ефективності управління” (Київ, 1980) стала новим словом в українській і світовій науці, в якій вперше чітко був сформульований парадокс комунікації і способи його подолання.

З 1987 року Володимир Хомич Лобас жив і працював в Києві, але він ніколи не поривав зв’язок з кафедрою, продовжуючи працювати на ній професором. Він був науковим керівником при підготовці кандидатських дисертацій у О. Левченкової, А. Чантурії, Ю. Богуславської (Нужної) та багатьох інших. В останні роки життя наукові інтереси Володимира Хомича Лобаса концентрувалися на проблематиці культури, раціоналізму, раціонального та ірраціонального в суспільній свідомості, сучасних суспільних науках.

Лідерську естафету на кафедрі прийняв Ілля Федорович Кононов, який очолив кафедру у 1993 році. Ілля Федорович Кононов (народився 1 листопада 1955 р.) у 1979–1982 рр. працював асистентом кафедри філософії. В 1986 р. захистив кандидатську дисертацію з філософії під керівництвом професора Д.О. Жданова.

Ілля Федорович Кононов

Працюючи в галузі філософії, Ілля Федорович завжди мав активну громадську позицію і цікавився соціологічними проблемами. Поступово його наукові інтереси повністю змістилась у бік соціології. В 2006 р. він захистив докторську дисертацію, отримавши ступінь доктора соціологічних наук. В 2007 р. отримав вчене звання професора. Сфера його наукових інтересів: проблеми просторового аналізу в соціології, соціологія регіонів, регіональна система України, відносини Донбасу і Галичини в регіональній системі України,  етносоціологія, соціологія політики, соціологія національної безпеки. І.Ф.Кононов є автором декількох наукових концепцій – регіону як кластеру суспільних практик субнаціонального рівня; суперечності територіальної та мережевої організації суспільних відносин в сучасному світі та ін. Професор І.Ф. Кононов є відомим експертом в галузі соціології регіонів і проблем просторового аналізу як для наукового товариства, так іідля широкого загалу не тільки в Україні, але і за її межами (країни ЄС, Канада). Наразі він є запрошеним професором Карлтонського університету (Оттава, Канада), де соціологічними методами вивчає сучасну війну, концентруючись на досвіді російсько-українського військового протистояння.

Під керівництвом професора І.Ф. Кононова на кафедрі філософії та соціології сформувалася наукова школа «Соціологія регіонів і просторового аналізу суспільства». Школа об’єднує науковий колектив представників кількох поколінь випускників кафедри, для яких він є науковим лідером та наставником.

Визнанням в українському соціологічному співтоваристві користуються дослідження доцента С.В. Хобти, яка займається соціологією кордонів; доцента Л.І. Верховод, яка вивчає соціологічні аспекти економіки регіону в умовах війни; доцента А.А. Гоць, яка досліджує ринок праці і нові форми зайнятості. Відомим дослідником освітнього простору регіону є доцент К.М. Котеленець, яка не тільки теоретично  вивчає освітнє середовище, але й активно впливає на вирішення його практичних проблем через громадську діяльність з молоддю. Останнім часом наукову школу поповнили її молоді представники: О.С. Юрко (Петренко), яка вивчає інформаційне середовище регіонів;  В.С. Плясов, який займається проблемами гармонізації інтересів різних суспільних груп в регіоні  (наразі він служить у лавах ЗСУ); І. В. Журба, який займається проблемою регіонального сепаратизму.

Загальна інформація

Головна мета створення кафедри: підготовка високопрофесійних фахівців з високою методологічною дослідницькою культурою і аналітичними навичками, готових до розв’язання складних спеціалізованих задач та практичних проблем, популяризації та розповсюдження соціологічних і філософських знань серед населення свого регіону.

Завдання кафедри:

• формування у здобувачів вищої освіти усіх спеціальностей загальнонаукових (філософських) компетентностей: системного наукового світогляду, методологічної культури, критичного і креативного мислення та знань методів сучасних наукових досліджень;
• підготовка кваліфікованих фахівців-соціологів, здатних до проведення теоретичних і емпіричних досліджень сучасного українського суспільства і регіональних спільнот, ідентифікації та аналізу потенційних загроз національним інтересам у різних сферах суспільного життя (інформаційних, економічних, політичних, військових, екологічних загроз тощо).

Місія кафедри: впливати на стан суспільства через підготовку фахівців зі спеціальності «Соціологія», через наукові дослідження теоретичного і емпіричного рівнів, через розповсюдження соціологічних і філософських знань у регіональній спільноті.

Освітня діяльність

Кафедра філософії та соціології є випускаючою за спеціальністю 054 «Соціологія» галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» для здобувачів першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (наукового) рівнів вищої освіти.

Освітня програма першого (бакалаврського) рівня вищої освіти – «Соціологія» 

Перелік обов’язкових освітніх компонентів (силабуси): Україна в контексті європейської історії та культури; Усна й письмова комунікація та академічна риторика; Іноземна мова за професійним спрямуванням; Філософія; Фізичне виховання; Логіка та методологія наукового пізнання; Інформаційні технології в роботі соціолога; Вища математика та теорія ймовірностей; Вступ до спеціальності; Історія соціології; Гендерні дослідження та гендерний аудит; Соціологія масових комунікацій; Теоретична соціологія; Професійна етика соціолога; Методологія та методи соціологічних досліджень; Якісні методи соціологічних досліджень; Теорії соціальних структур; Соціологія культури та міжкультурних комунікацій; Соціологія просторовості та прикордоння; Соціологія політики та права; Соціологія економіки; Математичні методи та комп’ютерний аналіз соціологічних даних у кількісних дослідженнях; Соціологія організацій та управління; Сучасні соціологічні теорії; Соціологія національної безпеки та війни; Соціологія конфлікту та медіації; Ознайомча практика; Виробнича практика; Переддипломна практика; Курсова робота з соціології; Виконання кваліфікаційної роботи; Підсумкова атестація.

Також програма передбачає перелік освітніх компонентів за вибором здобувача освіти для формування індивідуальної професійної освітньої траекторії (силабуси).

Підсумком навчання і можливістю спробувати себе у ролі науковця для здобувачів освіти є кваліфікаційна робота. Студенти готують її мінімум протягом останнього року навчання, а деякі – починаючи з третього курсу, коли обирають тему курсової роботи. 

Освітня програма другого (магістерського) рівня – «Соціологія прикордоння та національної безпеки» 

Перелік обов’язкових освітніх компонентів (силабуси): Логіка та методологія наукового пізнання; Грантрайніг і управління проєктами; Корпоративна етика та менеджмент корпоративної соціальної відповідальності; Методологічні пошуки в сучасній світовій та українській соціології; Соціологія прикордоння; Основи національної безпеки та соціологічний аналіз соціальних ризиків та загроз; Новітні методи та технології соціологічних досліджень; Військова соціологія; Екосоціологія соціологія та екологічна безпека; Соціологія міжнародних відносин та геополітики; Виробнича практика; Переддипломна практика; Виконання кваліфікаційної роботи;  Підсумкова атестація.

Також програма передбачає перелік освітніх компонентів за вибором здобувача освіти для формування індивідуальної професійної освітньої траєкторії (силабуси).

Логічним завершенням навчання в магістратурі є захист кваліфікаційної роботи/магістерської роботи.

Кафедра, як загальноуніверситетська, на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти  забезпечує освітній компонент «Філософія» за всіма спеціальностями; на першому (бакалаврському) та на другому (магістерському) рівнях – «Логіка та методологія наукового пізнання»; на третьому (науковому) рівні –  «Сучасна наукова революція і методологія наукового пізнання», «Філософія науки».

Викладачі кафедри регулярно проходять стажування і підвищення кваліфікації як в Украї ні, так й за кордоном:

При кафедрі діє аспірантура зі спеціальних і галузевих соціологій. Таким чином, кафедра філософії та соціології забезпечує наступність освіти, пропонуючи завершений цикл підготовки фахівців: від фахівців з базовою та повною вищою освітою за спеціальністю «Соціологія» до кандидатів соціологічних наук. Додати

Основними принципами освітньої діяльності кафедри є системність (дотримання відповідності мети, змісту освітніх програм, методів, форм, засобів, технологій і механізмів реалізації освітнього процесу очікуваним результатам навчання); інноваційність та інтегрованість освіти і науки (врахування сучасних досягнень розвитку науки й відображення результатів наукових досліджень у змісті освітніх програм); студентоцентрованість (орієнтованість освітнього процесу на студента, його здатність навчатися й набувати загальні і фахові компетентності, уможливлюючи гнучкі навчальні траєкторії); урахування потреб, інтересів і вимог усіх зацікавлених сторін.

• Системність: Зміст і структура освітніх програм відповідає Стандарту вищої освіти України із галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», спеціальності 054 «Соціологія», який затверджено та введено в дію Наказом Міністерства освіти і науки України від 04.03.2020 р. № 371.
• Інноваційність та інтегрованість освіти і науки: Освітні програми регулярно переглядаються і оновлюються з урахуванням останніх досягнень науки. Значна увага приділяється засвоєнню не лише теоретичних знань, але і вмінням отримувати нову інформацію про суспільство, що досягається такими освітніми компонентами як логіка та методологія наукового пізнання, методологія та методи соціологічних досліджень, новітні методи та технології соціологічних досліджень та виробничими практиками. Під час практик здобувачі навчаються збирати, аналізувати та узагальнювати соціальну інформацію з використанням різних методів збору первинної інформації (контен-аналізу, стандартизованого інтерв’ю, фокусованого групового інтерв’ю).

До освітнього процесу (проведення відкритих лекцій і практик)долучаються представники бізнесу, місцевого самоуправління, державних установ й неурядових організацій.

• Студентоцентрованість: Викладацький склад забезпечує гнучкість структури освітніх компонентів, можливість адаптації структури і змісту освітніх програм до змін потреб та інтересів зацікавлених сторін за рахунок впровадження процедури зворотного зв’язку. Зворотний зв’язок кафедра отримує під час опитування здобувачів, випускників і роботодавців під час незалежного опитування, яке щорічно проводить відділ управління якістю освітньої діяльності Університету відповідно до Положення про опитування та можливості для здобувачів після завершення кожного освітнього компоненту надати свої коментарі та побажання. Здобувачам також надається можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію завдяки наявності блоку вибіркових освітніх компонентів.

Кафедра співпрацює з рядом партнерів на основі Угод про співпрацю:

Академічні організації та установи:

• ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
• Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
• Хмельницький національний університет
• Прикарпатський нацiональнийунiверситетiменi Василя Стефаника
• Балтійська міжнародна академія, Латвія
• Університет Бата, графство Сомерсет, Велика Британія
• Університет Барселони – Universitat de Barcelona, Королівство Іспанія
• Університет Бургундії, Франція
• The Transilvania University of Brasov, Румунія

Громадські організації:

• ГО “Центр спільного розвитку “Дієва громада”
• ГО “Інвенторс”
• ГО “Луганська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України”
• ГО “Української асоціації дослідників освіти”
• ГО “Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка”
• ЛОГО “Громадська ініціатива Луганщини”
• Агентство ООН у справах біженців в Українi
• ГО “Агенцiярегiонального розвитку Східного Донбасу”

Органи місцевого самоуправління і державні установи:

• Виконавчий комітет Старобільської міської ради Луганської області
• Старобільською районною військовою адміністрацією Луганської області
• Департамент освіти і науки Луганської обласної військово-цивільної адміністрації
• Полтавський міський центр соціальних служб
• Департамент міжнародної технічної допомоги, інноваційного розвитку та зовнішніх зносин Луганської обласної державної адміністрації
• Оперативне командування “Північ”
• Військова частина А1788

Бізнес:

• ТОВ “ФОРСЕРВІС ЮА СЕЙЛЗ”
• TOB “ФІЛДВОРК ЕДЖЕНСІ”

Освітній процес забезпечує професорсько-викладацький склад кафедри:

Кононов Ілля Федорович – доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри філософії та соціології

Нужна Юлія Сергіївна – кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та соціології, заступник директора з навчально-наукового інституту соціальних і гуманітарних наук

Хобта Світлана Вікторівна – кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри філософії та соціології, гарант освітньої програми другого (магістерського) рівня вищої освіти “Соціологія прикордоння та національної безпеки”.

Верховод Лілія Іванівна – кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри філософії та соціології.

Котеленець Катерина Михайлівна – кандидат соціологічних наук, доцент, доцент кафедри філософії та соціології, гарант освітньої програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти “Соціологія”.

Гоць Аліна Анатоліївна – кандидат соціологічних наук, доцент кафедри філософії та соціології.

Журба Ігор Вячеславович – асистент кафедри філософії та соціології заступник директора з соціально-гуманітарної роботи навчально-наукового інституту соціальних і гуманітарних наук.

Викладачі кафедри регулярно проходять стажування і підвищення кваліфікації як в Україні, так й за кордоном:

Науково-дослідна діяльність кафедри

Наукова діяльність кафедри здійснюється в межах наукової школи «Соціологія регіонів і просторового аналізу суспільства» за чотирма основними напрямами:

• Соціологія простору
• Соціологія регіонів
• Соціологія прикордоння
• Українське суспільство в умовах війни

Наукові зусилля кафедри зорієнтовані на просторовий аналіз сучасного українського суспільства, дослідження периферійного капіталізму, вивчення масової свідомості періоду суспільної кризи і війни, що пов’язано з такими проблеми:

• Глобалізація і регіоналізація в сучасному світі
• Теоретичний аналіз регіонального простору країни
• Просторовий аспект сучасної капіталістичної системи
• Економічна поведінка в старопромисловому регіоні
• Порівняння Донбасу і Галичини як полярних регіонів (соціальна структура, структура зайнятості, ціннісні настанови)
• Масова свідомість у зоні військових конфліктів на Донбасі
• Кордон як об’єкт соціологічного аналізу

Теоретично обґрунтовано соціологію регіонів як галузь соціологічного аналізу. Доведено, що регіон є продуктом модерного суспільства і формується як наслідок адаптаційної взаємодії суспільства та природи і має розглядатися з урахуванням особливостей фізичного простору. Аналіз регіональної системи України здійснюється в контексті ключових напрямів розвитку світової спільноти: глобалізації та регіоналізації. Представниками школи проведено аналіз регіональної системи України через порівняння полярних регіонів країни: Донбасу і Галичини. Зокрема, напередодні початку військового конфлікту на Донбасі, у 2014 році, було здійснено крос-регіональне дослідження повсякденних світів Донбасу і Галичини. 

Загальнотеоретичною рамкою для наукових розвідок кафедри є просторовий аналіз суспільства, витоки якого пов’язані з класичними працями Г. Зіммеля, П. Сорокіна, П. Бурд’є. Методологічним орієнтиром для розгляду сучасного суспільства є світ-системний підхід І. Валлерстайна та теорії модернізації А. Г. Франка, З. Баумана, У. Бека. Сучасне суспільство розглядається як продукт Модерна, який наразі переживає свою трансформацію у так званий «Другий Модерн/модерни», з властивими цьому феномену амбівалентністю, що вимагає діалектичного і системного підходів до його аналізу. З початком військового конфлікту в 2014, а потім повномасштабної війни в Україні, новим напрямом теоретичної розробки став аналіз рис сучасної війни. Колектив фокусує свою увагу на особливостях життя в прифронтовій зоні, специфіці війни в Україні.

В діяльності кафедри наукова робота займає перші позиції і безпосередньо вплетена у викладацьку роботу.

В останні роки кафедрою реалізовані наступні масштабні дослідницькі проекти:

• Роль гуманістичних ідей у процесі пошуку моделі економічної, політичної та культурної інтеграції України. Основна увага приділяється аналізу ролі гуманістичної спадщини у вирішенні проблем сьогодення, розробці відповідних соціальних технологій.
• Масова свідомість мешканців Луганщини кризового періоду. Наукові дослідження спрямовані як на отримання емпіричної інформації, так і на її теоретичне узагальнення, вироблення рекомендацій, які могли б бути корисними при виробленні управлінських рішень органами влади.
• Роль регіональних засобів масової інформації в становленні демократичного суспільства. Головна увага приділяється збору емпіричної інформації методами контент-аналізу та опитування, теоретичному узагальненню отриманих даних з метою знаходження відповіді на питання про роль засобів масової інформації в перехідний період.
• Протягом 2016 – 2018 рр. кафедра реалізувала дослідницький проект «Масова свідомість в зоні воєнного конфлікту на Донбасі» (№ держреєстрації 0113U001778). Він фінансувався за рахунок гранту МОН.

Науковим колективом було обґрунтовано й розроблено концепцію сучасних неконвенційних воєн як прояв буржуазного бланкізму; виявлено, що масова свідомість мирного населення в умовах суспільної кризи і війни формується в мережевих структурах, частина з яких є офлайновими, а частина – онлайновими. Це веде до автономізації масової свідомості від політичної підсистеми і від традиційних засобів масової інформації; з’ясовано, що соціальні практики населення набули в цих умовах переважно адаптивного характеру. Виникли види економічної діяльності, які пов’язані з розірваністю простору регіону. Значна частина населення здійснює маятникові переміщення між вільною і окупованою територіями Донбасу через вузькі коридори; отримані знання про мемплекси на вільній і окуповані територіях Донбасу. Показано, що саме вони є основними елементами інформаційної війни; запропоновано отримання первинної соціологічної інформації в умовах криз та воєн за допомогою формування «довірчих груп»; розроблений інструментарій для інформаційної панелі в умовах кризи та війни; запропоновані тактики взаємодії населення і влади в прифронтовій зоні Донбасу. Результати дослідження викладені в серії публікацій в Українських та закордонних наукових виданнях. Підсумковою публікацією стала монографія: Масова свідомість в зоні воєнного конфлікту на Донбасі : колективна монографія / за ред. І. Ф. Кононова; Старобільськ: ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2018. 275 с.

Кононов І.Ф. проаналізував геополітичний контекст військової міграційної кризи, дослідивши ситуацію українських біженців періоду російсько-української війни в країнах НАТО. Він доводить, що незважаючи на те, що російсько-українська війна ведеться на території України, вона має світове значення. Одним із аспектів війни є масова міграція українців за кордон. Причини та особливості міграцій пояснюються в глобальному геополітичному контексті. Останніми роками біженці від війни стають все більш важливими у світових міграційних потоках. Це свідчить про кризу світового порядку, що виникла на початку 1990-х років. Унікальність потоку біженців з України полягає в його надзвичайних розмірах, швидкості пересування, статево-віковому дисбалансі, переважанні міських жителів з високим рівнем освіти. У майбутньому це готує Україні демографічну катастрофу та труднощі у післявоєнній відбудові країни. Кононов І.Ф. доводить, що вихід з української військово-міграційної кризи можна знайти в контексті змін у повоєнному світоустрої.

Найбільш повний виклад дослідження здійснено в публікації: Illia Kononov (2023): Ukrainian refugees of the period of the Russian-Ukrainian war in NATO countries: the geopolitical context of the military migration crisis, Canadian Foreign Policy Journal, DOI: 10.1080/11926422.2023.2250021.

Журба І.В. досліджує війну в практиці функціонування різних типів політичних систем. У фокусі уваги: зв’язок між можливістю та необхідністю використання війни та певним типом політичної системи. Обґрунтовується, що зовнішніми чинниками неможливо пояснити причини війни Росії проти України. Основними чинниками, що підштовхнули російське керівництво до агресії, є внутрішні – авторитарна політична система, якій потрібен зовнішній ворог, і особисті спотворені переконання президента Росії та його оточення.

Верховод Л.І. продовжує досліджувати економічні процеси в Прикордонні. За умов миру специфіка Прикордоння сприяє налагодженню добросусідських відносин між державами, створює фундамент для транскордонного співробітництва. Збройний конфлікт між сусідніми державами стає справжнім випробуванням для населення таких регіонів. Не лише руйнуються економічні зв’язки та повсякденні соціальні практики, а й створюються точки небезпеки, невизначеності та постійної напруги. Прагнення вижити в економічному та фізичному сенсі стає основою нових соціальних практик у прикордонні. До основних особливостей прикордоння за умов збройного протистояння Верховод Л.І. відносить такі: закриття кордонів або, навпаки, активізація транскордонного співробітництва з дружніми країнами, актуалізація національної ідентичності, поява економічних практик як результат адаптації соціальної системи до нових умов, переформатування економічної еліти регіону та зміна спрямованості діяльності господарюючих суб’єктів.

Котеленець К.М. і Хобта С.В. аналізують особливості методів збору інформації під час війни, зокрема, особливості організації польового етапу соціологічного дослідження, роботи з певними цільовими аудиторіями.

Викладачі кафедри долучаються до експертної та консультативної діяльності, тісно співпрацюючи з органами державного та місцевого самоуправління, громадськими організаціями і бізнесом, зокрема:

• Котеленець К.М, Хобта С.В. – консультативні послуги, розробка інструментарію, модерація фокусованих інтерв’ю і проведення стандартизованих глибинних інтерв’ю в межах проєкту «Формування концептуальних і правових засад інституційного відновлення Донбасу», який реалізує Всеукраїнська громадська організація «Асоціація сприяння самоорганізації населення» у партнерстві з ГО «Центр політико-правових реформ» та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» (2023-2024 рр.)
• Хобта С.В. – консультативні послуги TOB ФІЛДВОРК ЕДЖЕНСІ з питань: обґрунтування методології досліджень (вибір методу, визначення цільової групи, обсягу вибірки, типу вибірки, тощо), рецензування інструментарію та аналітичних звітів підготовлених TOB ФІЛДВОРК ЕДЖЕНСІ (2023-2024 рр.)
• Хобта С.В. – старший менеджер проектів та програм у сфері нематеріального виробництва Kantar Україна, керівник групи аналітиків (з 2022 р.)
• Кононов, І., Котеленець К., Журба І. – члени робочої групи з імплементації Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей (аналіз Звіту за фазою 2 проєкту UA2002 «Економічна трансформація Донбасу» (5 березня 2021 р.) за запитом Мінреінтеграції (лист 26.03.2021 №08/02-30/00664 щодо онлайн-наради Мінреінтеграції 29.03.2021) та Відділу стратегічного планування управління бюджетної політики та стратегічного планування Департаменту економічного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності та туризму Луганської облдержадміністрації (2021 р.)
• Нужна Ю.С., Котеленець К.М. – члени Дорадчої ради з питань гендерної рівності при Старобільській міській раді Луганської області (з 2021 року)
• Котеленець К.М. – розробник Гендерного паспорта Луганській області (2017 р., 2019 р., 2020роки), а також «Гендерного паспорту Мелітополя» (2020 р.); член робочої групи щодо створення «Стратегії економічного розвитку Старобільська до 2025 року» при Старобільській міській раді (2020 р.); розробниця та керівник польового етапу соціологічного дослідження “Соціокультурний портрет молоді Луганської області” за фінансуванням конкурсу молодіжних ініціатив, бюджет Луганського молодіжного центру для Управління молоді та спорту Луганської обласної державної адміністрації для створення регіональної цільової Програми на 2021 – 2025 рр. (2020 р.)“Старобільська молодь: соціокультурнй портрет” за фінансуванням Конкурсу місцевих ініціатив, бюджет Старобільсько громади (2018 р.), дослідження «Старобільськ туристичний» для Центру суспільного розвитку «Дієва громада» (2021 р.); методологічний консультант, проведення експертних інтерв’ю рамках розробки Стратегічного планування Білокуракинської територіальної громади 2015-2017 рр. Проекти: «Аналіз ефективності державної підтримки проектів регіонального розвитку», «Реорганізація Донбасу», «Соціальний діалог Задля розвитку громад в України в контексті реформи децентралізації» (2019-2022 рр.); наукова консультація з проведення та організації соціологічних досліджень ЛОГО “Громадська ініціатива Луганщини”, (2015-2023 рр.), “Центру спільного розвитку “Дієва громада” (2018 – 2023 роки), Старобільської міської ради (2019-2023), Управління молоді та спорту ЛОДА (2019-2023 роки), Обласної молодіжної ради з питань використання соціологічних методів при дослідженні потреб молоді Луганської області (2021 р.)

Науково-дослідна робота зі студентами

Кафедра філософії та соціології проводить науково-дослідну роботу зі студентами відповідно до плану НДРС кафедри. Зазвичай здобувачі освітніх програм “Соціологія” та “Соціологія прикордоння та національної безпеки” під час практик проводять соціологічні дослідження, про результати яких вони доповідають на Днях науки.

Здобувачі всіх рівнів освіти спеціальності “Соціологія” залучаються до проєктів, що реалізує кафедра. Вони беруть активну участь у конференціях, наукових конкурсах, дослідницьких змаганнях від стейкхолдерів, олімпіадах з соціології тощо. Результати наукової роботи зі студентами знаходять відображення в наукових статтях.

Міжнародні зв’язки і участь у міжнародних конференціях

Кафедра філософії та соціології приділяє значну увагу міжнародному співробітництву. Кононов І.Ф. є членом редколегії закордонного видання NowaUkraina (Краков, Республіка Польща) і запрошеним професором Карлтонського університету (Оттава, Канада), активно публікується у закордонних виданнях (країни ЄС та Канада).

Викладачі кафедри регулярно беруть участь у міжнародних наукових конференціях в Україні та країнах ЄС.

Членство в професійних об’єднаннях

Всі викладачі кафедри є членами Соціологічної асоціації України (https://sau.in.ua/ ).

Кононов І.Ф. є керівником Луганського регіонального відділення САУ.

Кононов І.Ф. і Хобта С.В. є членами правління Соціологічної асоціації України.

Викладачі кафедри регулярно беруть участь у заходах Соціологічної асоціації України. Делегації від кафедри були на кожному з конгресів САУ, в якому б форматі не відбулися заходи: офлайн чи онлайн.

Хобта С.В.. і Котеленець К.М. входять до складу Української асоціації дослідників освіти (UERA) (http://surl.li/oxqbt ) та беруть участь у конференціях та Школах, організованих асоціацією.

Неформальна освіта та робота з молоддю Луганської області

Члени кафедри є засновниками неформальної освіти в Навчально-науковому інституті соціальних і гуманітарних наук. Регулярно проводяться заходи неформальної освіти: тренінги, семінари, конференції, акції, воркшопи, вечірки, які популяризують патріотичні та демократичні цінності та цілі сталого розвитку.

Завдяки організаційному таланту Котеленець Катерини Михайлівни у 2015 р. виникла Молодіжна громадська організація “Інвенторс”. Своїм прикладом вона надихнула молодь створювати свої проєкти та реалізовувати себе у різних сферах життєдіяльності суспільства.

Протягом останніх 6 років ініціативна група “Інвенторс” під керівництвом Котеленець К.М.  втілила багато просвітницьких, культурних, освітніх та дослідницьких проєктів: допомога в адаптації та в задоволені потреб молоді з числа ВПО, створення умов для реалізації молодіжних ініціатив.

Молодь долучилась до розробки стратегії розвитку громади, дослідження потреб молоді Луганської області, представництва у консультативно-дорадчих органах. Після повномасштабного вторгнення на територію України російської федерації команда громадської організації “Інвенторс” допомогала молоді, яка постраждала від обстрілів, надавала гуманітарну допомогу та соціально-психологічну підтримку.

Котеленець Катерина Михайлівна є сертифікованим молодіжним працівником та має свідоцтва державного зразка.

Також члени кафедри філософії та соціології (Котеленець К.М., Журба І.В., Нужна Ю.С.) нагороджені грамотами від Малої Академії наук України за вагомий внесок у роботу з молоддю.

12.02.2024