Робота секції «Освіта: питання теорії та практики (природничі науки)»
4 листопада в межах VII Міжнародної науково-практичної конференції «Природничі науки: проєкти, дослідження, перспективи», організованої факультетом природничих і аграрних наук ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», відбулася секція «Освіта: питання теорії та практики (природничі науки)». Модераторами були доцентка кафедри хімії, географії та наук про Землю Ірина Мельник і завідувач кафедри Вадим Манюк. У роботі секції взяли участь близько 30 науковців, викладачів, учителів та представників закладів позашкільної освіти з різних регіонів України.
Оскільки конференція науково-практична, у центрі уваги були нові методики та їх практичні результати. Більшість доповідей було присвячено загальній середній освіті: учасники представили підходи до розвитку географічного й просторового мислення учнів 7–10 класів, інструменти його діагностики, цифрові сервіси та штучний інтелект на уроках, а також досвід залучення школярів до дослідницької роботи. Виступи супроводжувалися наочними презентаціями, які показали, як запропоновані підходи працюють у навчальному процесі.Доповіді секції можна згрупувати за чотирма тематичними напрямами.
Розвиток географічного просторового мислення. Ірина Прокопенко запропонувала модель організації проєктної діяльності старшокласників, яка цілеспрямовано формує три когнітивні переходи: від відбору інформації до просторового аналізу, від фіксації відмінностей до причинно-наслідкового пояснення і від пояснення до аргументованого рішення.Людмила Ситник і Ірина Мельник представили тестовий інструментарій для діагностики просторового мислення в учнів 7 класу, створений на основі міжнародного Spatial Thinking Ability Test (STAT).
Цифрові інструменти та штучний інтелект. Віолетта Гурчонок розповіла про використання Google AI Studio для індивідуалізації навчання природничих дисциплін. Ксенія Олефіренко та Ірина Мельник поділилися методикою поєднання Genially і LearningApps для інтерактивних вправ у курсі «Материки і океани». Віталій Пасічний розглянув можливості штучного інтелекту як асистента й критичного співдослідника учня на уроках географії просто неба.
Дослідження з обдарованою молоддю: від гідрології до природоохоронних територій. Зоя Волошина поділилася досвідом керівництва проєктами учнів у секції «Гідрологія» Луганського обласного відділення МАН. Вадим Манюк представив просторово-екологічні дослідження для розвитку природоохоронних територій. Обговорювали й застосування космознімків в екологічних та гідрологічних дослідженнях.
Екологічне виховання. Алла Катеринець розповіла про досвід Луганського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.
За підсумками роботи секції ухвалено рішення:
Рекомендувати вчителям використовувати модель проєктної діяльності, що спрямована на розвиток просторового аналізу, причинно-наслідкового пояснення й аргументованих рішень.
Підтримати розробку й апробацію тестового інструментарію діагностики просторового мислення на основі STAT та розширити його на інші класи.
Розвивати співпрацю закладів освіти, університету, МАН і закладів позашкільної освіти в підтримці обдарованої молоді, зокрема в гідрологічних і просторово-екологічних дослідженнях.
Залучати учнів до польових і природоохоронних досліджень, уроків просто неба, використання ШІ-асистентів, ГІС-інструментів і космознімків.
Секція показала, що нові підходи в навчанні природничих наук, від діагностики мислення до цифрових і космічних технологій, можна впроваджувати в школах і позашкіллі вже сьогодні.
Кафедра хімії, географії та наук про Землю
