Шевченківські дні в університеті

10.3.2026

9 березня, у день народження Тараса Шевченка, ім’я якого носить наш університет, відбулася важлива подія – онлайн-лекція доктора філологічних наук, професора кафедри літературознавства і східної філології Вікторії Дмитренко «Вогонь запеклих не пече».

Захід був приурочений до 212-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка й до 105-ї річниці з дня заснування ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка».

Захід об’єднав понад 200 учасників: викладачів, співробітників, студентів нашого університету, а також гостей, які є щирими шанувальниками творчості поета. Це викладачі й аспіранти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, представники Донецького обласного палацу дитячої та юнацької творчості, учителі й учні шкіл Луганщини, Полтавщини та ін.

Під час лекції Вікторія Дмитренко поділилася маловідомими фактами з біографії Тараса Григоровича, розкриваючи його не лише як канонічного пророка, а й як унікальну, багатогранну особистість. Професорка розповіла про глобальну присутність Тараса Шевченка у світі, географію пам’ятників Тарасу Шевченку в Україні та світі, мистецький діалог та інтерпретації творів поета в роботах сучасних майстрів пензля. Вікторія Дмитренко акцентувала на ролі  Шевченкового слова як потужної зброї та джерела сили для українців у сучасній війні.

Під час заходу виступила Олена Караман, ректорка нашого Університету, яка привітала усіх присутніх зі святом і наголосила на тому, що наша шевченківська родина, як і вся країна, переживає складні часи, оскільки ми щоденно змушені відстоювати право бути собою, бути європейською нацією, але ми маємо на гербі закладу відомі слова Тараса Шевченка: Учітесь, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. Саме вони допомагають нам сьогодні продовжувати нести світло знань у освітній простір України, залишатись одним із лідерів серед українських ВНЗ.

Особливістю зустрічі став інтерактивний формат. Протягом лекції слухачі ділилися в чаті власними визначеннями того, ким для них є Тарас Шевченко. Фінальним акордом стало створення «хмари слів», яка трансформувалася у портрет поета. Кожен учасник отримав це унікальне зображення на згадку – як символ того, що образ Кобзаря складається з думок і почуттів кожного з нас.

«Сьогодні творчість Шевченка має фундаментальне значення для кожного українця, незалежно від місця перебування. З роками ми не просто перечитуємо його рядки – ми починаємо розуміти їх глибше, відчуваючи в них відповіді на виклики сучасності», – наголосила Вікторія Дмитренко.

Ми дякуємо Вікторії Дмитренко та всім учасникам за змістовну розмову, яка вкотре довела: Шевченкове слово – це вогонь, що гартує дух і об’єднує покоління.

Кафедра літературознавства і східної філології