Bиставка «Я тут  живу…»

25.5.2023

Керівництво, викладачі, співробітники та студенти ЛНУ імені Тараса Шевченка відвідали персональну виставку Лубенського архітектора, члена Національної спілки архітекторів України Ірини Казакової під назвою “Я тут живу…”

Bиставка відбулася 24 травня 2023 року в Лубенській Галереї мистецтв. Ірина Едуардівна Казакова архітектор за покликанням душі, тому хочеться розповісти про таку талановиту особистість трішки більше.

Народилася Ірина Казакова в 1961 році у місті Лубни. Після навчання у Полтавському інженерно-будівельному інституті отримала диплом архітектора-містобудівника. Працювала у Миколаєвському ВКП, згодом у Лубенському бюро містобудування та архітектури. Брала участь у багатьох республіканських і обласних виставках і конкурсах. Є Лауреатом літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка в номінації «Мистецтво і монументальна скульптура. Має безліч грамот Миколаєвської та Лубенської міських рад. Отримала грамоту від Кременчуцької єпархії. Захоплюється краєзнавством, туризмом, а ще вона і художник. Деякі із її картин були представлені на виставці.

Найбільшим своїм досягненням архітектора вважає врятований та відновлений нею шедевр «українського модерну» – Лубенську земську лікарню видатного архітектора Дмитра Дяченка.

Своїм здобутком у професійній діяльності завдячує викладачам інституту: Негаю Г.А., Трегубову В.О., Калініну М.І. та архітектору Хазову В.С.

Сафронова Тетяна Григорівна – в.о. директора Лубенської галереї мистецтв, привітала Ірину Едуардівну з нещодавнім днем народження та відкриттям особистої виставки. Вона наголосила, що І.Е.Казакова є лідером думок і обдарованою людиною, яка об’єднує всіх навколо себе, навіть людей з різними поглядами.

У своєму виступі Ірина Казакова сказала, що її, як архітектора, надихає людська вдячність, коли вона бачить, що людям її роботи приносять радість і задоволення.

Розповідь лубенської архітектори розпочалася з «українського модерну» з її «фішки» –   колишньої земської лікарні, збудованої у 1913-1915 рр., яка є для України найбільш цінною пам’яткою Лубен. Земську лікарню в Лубнах назвали б кращим дорадянським творінням відомого архітектора Дяченка, якби було із чим порівнювати — адже до нас дійшла переважна меншість його ранніх робіт. Ірина Едуардівна розповіла, що будівля ця згоріла під час Другої світової війни, а у 1950-ті її було відбудовано, на жаль,  з багатьма втратами.

Майже первозданний вигляд пам’ятці повернула саме лубенський архітектор Ірина Казакова — ініціатор, координатор і автор проекту відбудови та реставрації Дяченківського шедевру. Роботи велися у важкі і геть «безгрішні» 1990-ті рр. способом народної толоки, відтак відкриття у 1998 році оновленої лікарні стало воістину вселубенським святом. Тож знаряддям в руці Божій для такого чуда стала Ірина Едуардівна Козакова.

Архітекторка розповідала, як проектувала свої будівлі, архітектурні споруди, як проходила така кропітка робота. Повідомила цікаві факти з історії радянських часів, коли деякі архітектурні стилі забороняли і засуджували.

Цікавим її проектом є архітектурна споруда «Україна незалежна», яка знаходиться при вході в Центральний парк культури та відпочинку, біля якої студенти ЛНУ імені Тараса Шевченка влаштовують флешмоби.  Центром композиції є державний герб, навколо якого закомпоновані дві пружні стрічки в національних кольорах. Завершує композицію силует птаха, який символізує, за словами Ірини Казакової, свободу і прагнення до кращого і мирного майбутнього. 

Присутнім було цікаво слухати і інші неймовірно цікаві розповіді про ідеї створення нового поєкту «Замкова гора», пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам в м.Лубни, монументальної композиції «Героям захисникам», будівництво каплиці, тамбуру при вході у Благовіщенський храм скита Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, будівництво церкви Різдва Пресвятої Богородиці, встановлення пам’ятного знаку на місці поховання жертв Голодомору 1932-1933 рр., реконструкція альтанки в Молодіжному парку, добудова до краєзнавчого музею експозиційного майданчика, реконструкція існуючого ресторану «Лінива Віра» з влаштуванням готельних номерів, реконструкція храму Свято-Троїцької церкви, яка, до речі, є її улюбленою. Про досягнення і творчі роботи Ірини Едуардівни можна розповідати дуже і дуже багато. В її творчому багажі кафе, зупинки, майданчики, павільйони, житлові будинки, громадські різноманітні споруди та інші доробки.

Ректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Караман щиро подякувала лубенській архітекторці за чудову професійну виставку, наголосила про свої почуття, отриманні під час її розповідей, сказала про саму назву назву виставки «Я тут живу…», яка звучить як життєва настанова з любов’ю і яка говорить про рідний край, землю, отчий дім, на благо якого служить, живе і працює Казакова Ірина Едуардівна. Під кінець Олена Караман сказала: «Людина оцінюється по зроблених справах своїх!», побажавши талановитому архітектору невичерпного натхнення, нових, сміливих проектів і успіхів у реалізації всього задуманого.

Курило Віталій Семенович – Голова вченої ради ЛНУ імені Тараса Шевченка, академік, доктор педагогічних наук, професор, автор понад 200 наукових робіт, краєзнавець – професійно оцінив роботу і талант Ірини Казакової, подякував за створення таких цінних пам’яток для Лубен, бо Лубни — це найдавніше з відомих міст на Полтавщині, яке на це заслуговує. Зауважив, що місто цінується саме своїми історичними місцями, пам’ятками, які потрібно зберігати для нащадків. Побажав архітекторці міцного здоров’я, послідовників у створенні культурної спадщини, фантазії та вільної думки у своїх проектах, нових досягнень, тримати  містобудівну діяльність на високому рівні, неординарних рішень і успіхів у всіх починаннях.

Під кінець зустрічі Олена Караман і Віталій Курило ще раз подякували від усієї шевченківської родини і вручили квіти та подарунки за  неоціненний вклад Ірини Едуардівни в створенні неповторного обличчя Лубенщини.

Відділ маркетингу, ЛНУ преса.