«Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства»
16.2.2023
Відбувся вебінар «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства», присвяченого Міжнародному дню рідної мови UNESCO.
«Не молися мовою чужою, бо, на колінах стоячи, умреш…»
(Дмитро Павличко).
15 лютого 2023 року Клєщова Оксана – завідувач кафедри української мови ФУФЖ, професори кафедри української мови – д. філол. н. Глуховцева Катерина, д. пед. н. Нікітіна Алла; в.о. завідувача відділу управління якістю освітньої діяльності – Маргарита Кравченко та доценти Карлова Надія й Барилова Галина взяли участь у вебінарі «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства», присвяченого Міжнародному дню рідної мови UNESCO (21 лютого).
Місце проведення вебінару: онлайн на базі Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України (м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).
Ініціатором щорічного заходу є кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» та Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, м. Київ.
Учасниками вебінару були 168 осіб: громадські діячі, науковці, студенти, магістранти, аспіранти, докторанти, викладачі закладів фахової передвищої і вищої освіти, викладачі і методисти інститутів післядипломної педагогічної освіти, учителі загальноосвітніх і дошкільних закладів України.
Проблематика вебінару охопила питання:
- 1. Україномовна освіта як пріоритет національного поступу в умовах воєнного і повоєнного часу.
- 2. Проблеми розвитку багатомовної і рідномовної освіти в сучасному українському суспільстві – авторитетна думка.
- 3. Європейські тенденції багатомовної освіти.
- 4. Досвід багатомовного і рідномовного навчання у закладах фахової передвищої і вищої педагогічної освіти.
- 5. Утвердження традицій рідномовної освіти в умовах закладів середньої освіти.
- 6. Збереження культурної спадщини в музейному просторі.
Тематичні секції:
Секція 1. Тенденції рідномовної освіти в Україні.
Секція 2. Зарубіжний досвід рідномовної і багатомовної освіти
Секція 3. Розвиток мовної культури особистості: освітня практика
Розпочав вебінар виступом «Українська мова сьогодні: виклики і моделі чину» Гриценко Павло Юхимович – доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України, головними тезами якого були такі: українська мова в Україні – це засіб олюднення суспільства, інтеграції етносу в європейський простір; способи і засоби употужнення української мови; концентрація енергетики у відстоюванні всього національного «Я»; виявлення і попередження диверсій проти української мови; україноцентризм освіти; українська мова – це мова нашої Перемоги.
«Сьогодні, коли Україна, наша мова, обпалені війною, – підкреслив Павло Гриценко, – склалася ситуація катарсису багатьох положень, зокрема, й української мови… Українська мова залишається загроженою, бо, на жаль, процвітає волюнтаризм – функціювання російського сегменту у певних регіонах перекриває український».
Павло Гриценко зініціював пропозиції філологічної спільноти України до Міністерства науки і освіти України, у яких ідеться про необхідність вилучення української мови з Національного мультимедійного тесту й запровадження зовнішнього незалежного оцінювання з цього предмета на всій території України; повернення курсів і спецкурсів з мови в усі заклади вищої освіти з обов’язковим складанням іспиту.
Головна теза емоційного виступу «Мова як фактор державотворення» Філіпчука Георгія Георгійовича – доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України, почесного доктора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка: «Якщо ми хочемо зберегти Україну, то жити треба за Шевченком… Ми зобов’язані все робити так, щоб зберегти свою мову. Україна, українська мова – це наші найбільші цінності. Українська мова має бути символом, таким, як герб, прапор, заповіт Шевченка». Висловив пан Філіпчук надважливу думку щодо книгодрукування: Україна, на жаль, сьогодні у 25 разів програє у книговидавництві українською мовою на душу населення (порівняно з Польщею, Німеччиною…). Учений закликав пам’ятати, що мова українська – це наша найбільша цінність. Своєю мовою, своєю душею ми пишемо свою історію. Три головні складові є для нас основними – це мова, культура, історія… Закінчив свій потужний, україноцентричний виступ Георгій Георгійович думкою, що освіта у садочках, школах, ЗВО має бути нині добротною, духовною, інтелектуальною і національною.
Доповідь «Українська мова за кордоном: status guo в умовах війни і перспектива» виголосила Ключковська Ірина Михайлівна – заслужений працівник освіти, доцент, кандидат педагогічних наук, почесний професор «Львівської політехніки», директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська Політехніка».
Вона наголосила, що через війну з України виїхало за кордон близько 8 мільйонів людей (з яких 4 мільйони офіційно), в основному це жінки з дітьми, частина з яких активно інтегрується. Чим довше триватиме війна – тим менше людей повертатиметься в Україну. Це велика проблема… Українська діаспора докладає титанічних зусиль, щоб втримати людей, дітей, які вимушено виїхали, не асимілювалися, а після нашої Перемоги, повернулися в Україну.
Про українську освіту за кордоном, реалії сьогодення говорила Кіріна Олександра Євгенівна – в.о. директора Державного ліцею «Міжнародна українська школа», яка запросила усіх присутніх до співпраці.
Усі учасники вебінару одностайні в тому, що доповідачі та співдоповідачі порушили низку надважливих для сучасного життя України проблем, пристрасно ратували за процвітання української мови і культури в Україні, аргументуючи при цьому незаперечними доказами.
Закінчили вебінар спільною тезою-думкою: так, як наші воїни-захисники боронять у дощ, у холод нашу землю, – наш обов’язок – боронити нашу мову у сфері ментальній: «Українська мова – це мова нашої Перемоги!» (Валерій Залужний).
Висновок вебінару: сьогодні ми всі разом творимо свою історію – історію України на засадах україноцентризму.
Кафедра української мови
