Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Соціологічне дослідження

Під час тренінгової сесії для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладів освіти протягом п’яти днів двічі на день проводилось анкетування учасників заходу.

Основною метою анкетування було діагностування знань і навичок педагогічних працівників Луганської області із заданих тем тренінгових днів до початку та наприкінці заняття. Спочатку учасники описували свої очікування та враження від майбутнього заняття, а наприкінці тренінгового дня педагогічним працівникам було надано можливість оцінити зміст контенту, майстерність тренера, логістику й організацію тренінгових днів загалом.

Учасникам заходу пропонувалось за допомогою QR-коду перейти за допомогою смартфону до анкети, яка складалась з декількох блоків, що повністю розкривали не тільки зміст кожного тренінгового дня, але й організацію заходу. Такий формат анкетування виявився зручним і сподобався учасникам освітнього компонента проєкту.

Під час першого дня учасники оцінювали свої знання щодо теорії конфліктів, принципу “Не нашкодь”, використання карток потреб Карла Плеснера, характеристик дружньої до людини громади (за Скотом Пеком), а також оцінювали власні навички медіації та використання цих інструментів у професійному житті.

На другий день педагогічні працівники мали змогу оцінити свої знання та навички щодо інструменту “Супервізія”, його форм і методів: наставництва, консультування, психологічної підтримки, сприяння, навчання (коучинг), координації, запобігання, моделювання, прогнозування, фасилітації (модерації), зворотнього зв’язку, стилей взаємодії із суб’єктами освітнього процесу, попередження професійного вигорання педагогічного працівника та керівника освітнього закладу.

Протягом третього тренінгового дня учасники заходу оцінювали свої теоретичні знання з критичного мислення, логічних операцій над поняттями, висловлюваннями, умовиводами, форм діалогу та його структури, суперечок, полеміки (їх співвідношення, логіки питань і відповідей, а також помилок при побудові запитань), знання правильності побудови відповідей, форм і способів маніпуляції людиною, різниці між думкою, обґрунтованим судженням і фактом, правил перевірки інформації на коректність, релевантність та достовірність, методів і прийомів критичного мислення, а також рівень застосування навичок критичного мислення й діалогу в професійній діяльності.

Четвертий день був наповнений контентом про інклюзію, тож учасникам тренінгу слід було оцінити свої знання в нормативно-правових аспектах інклюзивної освіти, дизайні інклюзивного середовища в закладах освіти (поняття, принципи, складники, проєктування інклюзивного середовища, зокрема вимоги, зміст та завдання знання з розробки плану-схеми розміщення меблів та устаткування в інклюзивному середовищі закладу освіти), а також продіагностувати свої навички щодо 3D-візуалізації інклюзивного середовища в закладі освіти.

Завершальний день був тематичним продовженням четвертого тренінгового дня. Учасники заходу діагностували свої знання та навички з дизайн-мислення як освітньої технології (сутність і структура, етапи людиноцентрованого проєктування, людиноцентроване проєктування на засадах дизайн-мислення). Також у цей день педагогічним працівникам пропонувалась анкета, з підсумкового оцінювання всієї тренінгової сесії. Додалися питання про корисність контенту, загальну атмосферу заходу, його організацію, комунікацію, кейтеринг, логістику, а також мали проєктивні питання з подальшої співпраці.

Результати анкетування на цьому етапі в обробці, проте можна попередньо зауважити, що мета опитування досягнута, а педагогічні працівники дійсно отримали корисний контент і підвищили свій рівень знань з тем заходу.

© Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007-2024