Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Науково-дослідна робота

На кафедрі біології та агрономії триває науково-дослідна робота під керівництвом професорсько-викладацького складу.

Однією з науково-дослідних тем кафедри є «Агроекологічні особливості вирощування районованих сортів озимої пшениці в умовах зони Степу України».

Обстеження дослідних ділянок проводиться науковцями сумісно зі стейкхолдерами кафедри (Черкасов А.М. – головний агроном ТОВ «Торговий Дім «Агрохім»).

Спостереження показують, що опадів восени не було. Саме в цей час рослини потребували вологи і тому сходи озимої пшениці у вересні, жовтні були зовсім відсутні. Перші ознаки життя пшениця показала наприкінці листопаду у вигляді шильців. Опади і сніговий покрив в цей час та в перший місяць зими були майже відсутні.

Якщо на полях був б сніговий покрив, то перезимівля озимих культур відбувалась за задовільних умов. Відсутність постійного находження снігу на поверхні ґрунту дали свої результати. Глибина промерзання ґрунту на ділянках досягла 18-20 см, а його температура на глибині залягання вузла кущіння рослин знижувалася до  мінус 10-12 °С.

Практично всі озимі пшениці по всім попередникам завдяки низьким температурам в період 12 днів лютого були сильно пошкоджені. Проте потім утворився сніговий покрив на полях, що і визначив наявність запасів продуктивної вологи на посівах пшениці озимої.

Останній удар сильних морозів (10-19 °С) прийшовся на 8-14 березня. Він теж дав свій суттєвий відбиток на озимину. Проведені дослідження показали, що за зимовий період вологозабезпечення суттєво поліпшилося. Така кількість вологи в ґрунті є характерною для відновлення весняної вегетації озимої пшениці. На сьогодні у рослин відбувається повільне відновлення листкового апарату, ушкодженого морозами.

На початку березня науковцями кафедри були відібрані моноліти в різних частинах Старобільського району. На відрощування вони встановлені у аудиторії кафедри біології та агрономії. Загалом, дослідні зразки озимої пшениці знаходяться в задовільному стані, але значна частина посівів, що була пошкоджена низькими температурами – потребують азотного підживлення.

Вважаємо, що подальше весняне потепління, за достатньої вологозабезпеченості ґрунту, сприятиме активному відновленню життєздатності та покращенню фізіологічних процесів росту й розвитку рослин.

За інформацією кафедри біології та агрономії

© Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007-2024