Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Слово про Володимира Лобаса…

НН ІІМВСПН продовжує поповнювати рубрику ,,«Істфак» у світлинах”.

Дорогі друзі! Представляємо вашій увазі черговий допис нашого проєкту, приуроченого до 100-річчя рідної Альма-Матер: ,,«Істфак» у світлинах”. Динамічна історія НН ІІМВСПН як одного з провідних структурних підрозділів нашого університету, багата на різні важливі для нас події. На старих пожовклих фото відображені «істфаківські» успіхи в різних сферах. На нас, нащадків, дивляться наші прославлені вчителі – ще молоді та сповнені надій на майбутнє. Хтось впізнає на фото себе – перші лекції та семінари, наукові конференції, концерти, археологічні експедиції. Усе це – славетна історія ,,легендарного” «істфаку».

Видатним викладачем та науковцем, нашого інституту був доктор філософських наук, професор Володимир Лобас, який із 1964 року працював на кафедрі філософії та соціології.

Свідчення про непересічну освітню та наукову діяльність Володимира Хомича відображені у біографічній статті доктора соціологічних наук, професора Іллі Кононова, приуроченої до 70-річчя свого вчителя та наукового наставника. Пропонуємо ознайомитись з деякими її уривками:

,,Володимир Хомич народився в с. Пустовіти тодішнього Уланівського, нині Хмільницького району Вінницької області під час воєнного лихоліття. Через це був зареєстрований 5 січня 1942 року, і під цією датою проходить у всіх офіційних документах. Вступив спочатку на історичний факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Згодом в цьому ж університеті перейшов на філософський факультет. Після його закінчення був розподілений на кафедру філософії Ворошиловградського державного педагогічного інституту імені Т. Г. Шевченка. Тодішній Ворошиловград став для Володимира Хомича другою малою батьківщиною. На нашій кафедрі він пропрацював 23 роки, пройшовши шлях від асистента до професора. Ворошиловградський період його життя був надзвичайно насичений. Стрижнем наукових досліджень для вченого були проблеми знакових систем, співвідношення природних і штучних мов. Займаючись цією проблематикою, проф. Лобас відкрив парадокс комунікації, який пояснює різні прояви герменевтичного кола. Він продемонстрував, що для аналізу знакових систем недостатньо суто логічного інструментарію. Мова є одним з вимірів соціальності¸ а, отже, навіть її логічні проблеми в кінцевому підсумку вимагають соціологічного пояснення. Володимир Хомич довгі роки читав по нашій кафедрі курс історичного матеріалізму, наповнюючи його сучасним соціологічним змістом. Отже, можемо вважати його одним з засновників соціологічної школи в нашому університеті. З 1987 року В. Х. Лобас жив і працює в Києві, але він ніколи не поривав з нашою кафедрою, продовжуючи працювати на ній за сумісництвом професором. Був науковим керівником при підготовці кандидатських дисертацій у О. Б. Левченкової, А. В. Чантурії, Ю. С. Нужної та багатьох інших”.

Володимир Хомич Лобас пішов із життя 8 травня 2012 року. Він був видатним викладачем нашого інституту, і пам’ять про нього буде зберігатися поки є його учні.

Навчально-науковий інститут історії,
міжнародних відносин і соціально-політичних наук

© Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007-2024