Міжнародне онлайн засідання молодіжного Клубу східних культур

15.5.2020

На кафедрі східних мов відбулося чергове засідання Клубу східних культур.

Не дивлячись на карантин, запроваджений у нашій державі, студенти факультету іноземних мов не нудьгують, а робота Молодіжного Клубу східних культур  набирає нових обертів.

На черговому  засіданні Клубу, що проводилося  в онлайн режимі за допомогою платформи Zoom, обговорювалася  тема  ,,Як різні культури реагують  на пандемію COVID-19ˮ. Кафедра східних мов вже декілька років працює над науковою темою ,,Культура народів, мови яких ми вивчаємоˮ і тому цілком природно, що розглядалася ця тема. Учасники — студенти 1 – 4 курсів, магістранти, викладачі кафедри східних мов, завідувач кафедри романо-германської філології Олена Біндас, а також запрошені педагоги та науковці – Лі Вей Хуа (КНР),  Меліке Бахар Тіке Тетік та Ірфан Торсуногли (Туреччина). Готували та модерували засідання викладач китайської мови Олександр Подмарьов та завідувач кафедри Наталія Федічева.

Завідувач кафедри почала засідання та зазначила, що коли настала епідеміологічна криза, то виявилось, що різні культури по-різному оцінюють небезпеку і по-різному реагують на неї. Педагог з Туреччини Меліке Бахар Тіке (викладач турецької мови в ЛНУ імені Тараса Шевченка  у  2009-2012 рр.), яка  зараз працює директором Науково-мистецького центру для обдарованих дітей, сказала, що атмосфера в Туреччині напружена, але істерії чи паніки немає, і немає особливо суворого карантину. Вона також розповіла, що разом із чоловіком вдома створює захисні щитки для обличчя (face shields)  за допомогою 3D-принтера та роздає їх лікарям та поліції в місті Ізмір, Туреччина.Ірфан Торсуногли зробив повідомлення на тему ,,Маски для обличчя та коронавірус: як культура вплинула на наше рішення носити їхˮ (,,Face masks and coronavirus: how culture affected our decision to wear themˮ). Він, серед іншого, зазначив, що в їхній країні носіння масок для обличчя часто сприймається як колективна відповідальність за зменшення передачі хвороби та символізує солідарність.  Наталія Федічева додала наступне: ,,У колективістській культурі носіння маски має більше значення, ніж це стосується західного світу.  Носіння масок було пов’язане з розповсюдженням SARS (severe acute respiratory syndrome) і саме маска слугувала для окреслення ідентичності захворювання. Згодом у західних ЗМІ з’явилися драматичні фотографії маскованих натовпів, що йдуть вулицями азіатських міст. Ця маска незмінно була расовою і тлумачилася в західних ЗМІ як лише ,,азіатськеˮ явищеˮ.

Також Наталія Федічева підкреслила, що протягом найближчих кількох місяців у таких країнах як Китай, Японія, Сінгапур та Південна Корея  під час співбесіди роботодавці та керівники компаній будуть ставити питання, пов’язані з коронавірусом (pandemic–related questions). • Що ви дізналися про себе під час пандемії? • Чи можете ви виконати роботу, працюючи вдома? • Чи готові ви врешті працювати в офісі? • Як ви проводили свій час під час пандемії? (• What have you learned about yourself during the pandemic? • Can you do the job while working from home? • Are you willing to eventually work from an office? • How have you been spending your time?).

Викладачі Олександр Подмарьов та Олександра Борзова звернули увагу на наступне. У країнах Сходу висока санітарна культура. В Японії, країні з висококультурним контекстом, на вулицях не знайти жодної смітинки. Аналогічна ситуація в Сінгапурі, Гонконзі, Південній Кореї, Тайвані. У цих державах у людей інший менталітет, високий рівень довіри до влади: жителі відповідально підходять до вказівок  та рекомендацій, що істотно полегшує роботу медиків та епідеміологів.

Студентка А. Гліненко звернула увагу на те, що соціологи всього світу розглядають тотальний карантин як результат тренду підвищення цінності людського життя, яке призвело до ситуації, у якій цінності безпеки превалюють над будь-якими іншими. Навіть цінності свободи, розвитку та самовираження, які, за Дослідженням цінностей світу (World Values Survey, WVS), є пріоритетними в розвинутих демократіях, стали вторинними перед цінностями безпеки та збереження. Це показує нам, що людство готове жертвувати свободами заради безпеки.

Студентка  Ліза Бородай розповіла про те, як реагують на пандемію китайські художники й продемонструвала деякі картини. Голова Клубу Катерина Батюк теж підготувалася до засідання. Вона навела такий приклад: люди у маленькому середземноморському містечку Санарі-сюр-Мер у Франції відмовилися виходити на вулицю, щоб забрати свої щоденні багети вранці. У країні, де забирання багета з буланжерії (boulangerie) є щоденною, майже необхідною культурною практикою, жертва стала для них жестом солідарності.

Студенти надавали інші цікаві приклади, ставили численні питання викладачам і присутнім іноземцям. Студенти -східознавці   відточували  вміння дискутувати, вчилися налагоджувати діалог та організовувати диспут. Зустріч, яка зайняла більше двох  годин, пройшла як одна хвилина, адже в дружній атмосфері всі бажали спілкуватися.

Наталія Федічева,

завідувач кафедри східних мов ФІМ