,,Як розпізнати фейк?ˮ

25.11.2019

Викладач НН ІІМВСПН Катерина Ігнатенко провела заходи/воркшопи ,,Як розпізнати фейк?ˮ для молоді та активних громадян м. Старобільськ.

Медіа – невід’ємна частина нашого життя. Ми всі щоденно користуємося ними пасивно чи активно, з медіа джерел отримуємо інформацію, емоції, спілкування. Медіа формують світогляд людей. Особливо, неможливо уявити молоду людину без медіа. І звичайно, як ми вже казали, символом життя сучасної людини є доступ до інтернету та до його необмежених можливостей. Сьогодні використання медіа молодими людьми має соціальний характер. Через медіа вони знаходять собі друзів і однодумців, змінюють свої ролі в колективі та соціумі. Нерідко віртуальний світ надає ту підтримку і можливості для реалізації, які вони не завжди знаходять в реальності. Зрештою, він допомагає  співпереживати іншим і через те поділяти інші точки зору, пізнавати різні історії. Тому потрібно замислюватися над тим, яку інформацію ми хочемо отримувати, аналізувати пропонований нам контент, критично оцінювати джерела інформації і формувати культуру споживання медіапродуктів.

Для молоді та активних громадян 6-го та 11-го листопада у м. Старобільськ Катерина Ігнатенко (викладач кафедри соціальної роботи ЛНУ імені Тараса Шевченка, керівниця ГО ,,Просвіта,,) провела два заходи/воркшопи ,,Як розпізнати фейк?ˮ, за підтримки #Полтавської філії соціальної служби України, #Internews, #USAID та за участю досвідченої тренерки, яка займається медіа грамотністю більш ніж 10 років, @Елена Бурим. Проектом передбачається проведення воркшопів і медіакав’ярень, а також привертання уваги населення  до даної теми у Луганській і Полтавській областях.

Пані Катерина зазначила у нашому інтерв’ю, що у сучасному медіа просторі дуже важливо бути обізнаним щодо таких понять як маніпуляції, пропаганда, бо це, в першу чергу, про безпеку як в онлайн просторі так і оф-лайн. Отож, на заході були обговорені ризики та можливості інтернету.

,,Як показує наше дослідження, – розповідає пані Катерина, – сучасна молодь проводить не годину і не дві в соціальних мережах. Максимальний час, який був зафіксований нашими респондентами – це 15 годин на добу проведений у віртуальних просторах! Контент, який обирають молоді люди, переважно розважальний; люди більш зрілого віку вибирають як розважальний, так і новостний контент. Нині соціальні мережі – це не лише засіб спілкування та самовираження, а й потужний засіб формування суспільної громадської думки. Треба відзначити, що майже 60 відсотків учасників на початку заходу не розуміли механізмів впливу інформації на свідомість, а також відмічалося відсутність супротиву фейковій інформаціїˮ.

Ми отримали після проведення воркшопів різноманітні відгуки. Було приємно відмітити, що молодь цікавить така тема, як ,,Критичне мисленняˮ, яка важлива в контексті медіа для аналізу інформації і прийняття  певного рішення, а також актуальні теми ,,Відмінність фактів від судженьˮ, ,,Фейк та його маркериˮ.

,,Фейки створюються для того, щоб поступово, крок за кроком, досягати бажаного ефекту – формування відносин, реакції до певного явища/ соціальної групи/ етнічної групи тощо, – поділилися враженнями учасники після воркшопу. – Багато з нас приймають рішення щоденно, але чи хто задумується про те, як ці рішення впливають на оточуючих? Або всі говорять про креативність і мало хто знає як її розвивати. Завдяки критичному аналізу ми можемо оцінювати чиюсь або свою інформацію на предмет того, чи вона достовірна, чи маніпулятивна. Тож критичне мислення дозволяє розширити уявлення про проблему; питання, які ставляться, допомагають підійти до рішення не стандартно; аналіз і пошук шляхів розширяють можливості і роблять молоду людину успішною та адаптовнішою. Критичне мислення представляє собою складний процес, головними його ознаками є самовдосконаленість і усвідомленість і саме воно входить до медіа компетенцій. Критичне мислення – це аналіз фактів в формі співставлення, раціонального і скептичного підходу; неупереджена оцінка доказів. Критичне мислення повинно стати навичкою, яка необхідна у нашому суспільстві особливо молоді!ˮ.

Підводячи підсумки заходів і проаналізував зворотній зв’язок, можна сказати, що молодь м. Старобільськ не байдужа до проблем міста. Наприклад, на питання ,,Щоб ви спитали у місцевої/обласної влади, якби була б така можливість?ˮ, студенти окреслили коло питань, які, як вони вважають, замовчуються або пред’являються населенню зовсім у іншому світлі, а саме: питання про відсутність підтримки владою дієвого бізнеса /стартапів у місті; обмеженість місць для проведення дозвілля для молоді; обмежений доступ до якісної медицини та навчання. Як відмітили учасники воркшопів, що якби не громадські активісти і небайдужі люди (ГО ,,Дієва Громадаˮ, ГО ,,Inventorsˮ та інші), то було б зовсім нічим зайнятися у містечку.

Навчально-науковий інститут

історії, міжнародних відносин та соціально-політичних наук