Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

«Педагогічні вектори: В.О.Сухомлинський та сучасність»

28 вересня ЛНУ імені Тараса Шевченка спільно з Лисичанським педагогічним коледжем провели регіональну науково-практичну конференцію «Педагогічні вектори: В.О. Сухомлинський та сучасність».

Захід присвячено 100-річчю від дня народження видатного українського педагога-гуманіста. Конференцію було вирішено провести на базі Лисичанського педагогічного коледжу ЛНУ імені Тараса Шевченка, адже заклад давно розробляє відносно новий напрям педагогічних досліджень – «Сухомлінистика». Тому в кабінеті-музеї історії освіти і педагогіки викладачі коледжу організували виставку «Серце віддаю дітям», а також відеопроект до 100-річчя В.О. Сухомлинського.

До складу делегації від університету увійшли ректор С. Савченко, директор НН ІПП О. Караман, завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти С. Бадер, директор центру Нової української школи Л. Варяниця, начальник відділу аспірантури О. Мальцева, доцент кафедри соціальної педагогіки Я. Юрків та три аспіранти, громадяни Китаю, де вже давно й масово впроваджуються ідеї В. Сухомлинського в систему освіти і виховання.

На сонячному подвірʼї делегацію від університету та гостей зустріли директор коледжу Г. Міненко та студенти спеціальності «Дошкільна освіта» з танцювальним флешмобом, адже вся Україна наразі відзначає День дошкілля.

Сама ж конференція відбувалася в актовій залі. Вона була переповнена: на конференцію зібралися освітяни, науковці, студенти, школярі з усієї області.

Відкрив конференцію С. Савченко, який наголосив на значущості педагогічної спадщини та досвіду В. Сухомлинського для вітчизняної та світової педагогічної теорії і практики. Перед присутніми промайнуло все життя педагога: дитинство, юнацькі та молоді роки, трагічні фронтові події та 23 роки педагогічної діяльності в Павлиській «школі радості».

У роки другої світової війни Василь Сухомлинський захищав Україну, був тяжко поранений. Його першу дружину закатували фашисти і викололи очі. Вона передчасно народила дитину, яку вбили, вдаривши головою об стіну. Усе це він пережив. І потім усе життя переживав: постійне цькування за оновлену педагогічну практику, повне заперечення авторитарної доктрини в педагогіці; за видану книгу «Серце віддаю дітям», за статтю «Як любити дітей», за те, що відмовився від покарань у педагогічному процесі, що сповідував у педагогіці доброту, любов, людяність. За те, що замість авторитарного підходу у вихованні запропонував інший, заснований на взаємній повазі, довір’ї та любові.

Переживав, але знаходив у собі сили і будував нову школу – «Школу радості», «Школу під голубим небом», створюючи «інтелектуальний та емоційний фон школи», атмосферу «радості пізнання», розвиваючи у дітей творче мислення, любов до Батьківщини, книги, української мудрості.

В. Сухомлинський став символом «шістдесятництва» у вітчизняній педагогіці; підняв українську педагогічну науку на найвищий рівень світового визнання. У 1955 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи – керівник навчально-виховного процесу»; був обраний (з третього разу) членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР. Готувався до захисту докторської дисертації, але не встиг. Крім того, Василь Олександрович є автором 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок, притч та новел для дітей. Найвідоміша його праця – «Серце віддаю дітям», перекладена на 30 мов світу.

В. Сухомлинський рано пішов із життя. Його погубив потрійний удар: голод, породжений сталінською колективізацією; гітлерівська міна, що залишила в його тілі смертоносні осколки; та несправедлива, образлива, знищувальна радянська критика.

Проте, науково-педагогічний доробок видатного українського педагога, громадського діяча, дитячого письменника Василя Олександровича Сухомлинського навіки увійшов до скарбниці світової освітянської спільноти.

Конференція проходила в нестандартній і невимушеній обстановці. З доповідями виступили О. Караман, О. Мальцева, С. Бадер, педагогічні працівники коледжу й шкіл, які займаються сухомлінистикою.

За інформацією навчально-наукового
інституту педагогіки і психології та прес-центру

© Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007-2024