День Гідності та Свободи

21.11.2017

Сьогодні в Україні відзначають День Гідності та Свободи.

В історії українського державотворення є дати, які наповненні болем та стражданням, але водночас є переломними та ключовими для подальшого розвитку країни. Серед таких подій і Революція Гідності 2014 року, під час якої український народ був вимушений вже у ХХІ столітті відстоювати своє право на вільне та самостійне життя.

У 2014 році мільйони українців стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави  та її європейського вибору. Про значення цих подій у розвитку сучасного суспільства в ефірі online-радіо «Університетська хвиля» нам розповів директор навчально-наукового інституту історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук А.В. Бадер.

• Антоне Васильовичу, 13 листопада 2014 року президент видав Указ «Про відзначення Дня Гідності та Свободи». Приводом такого рішення стали події Помаранчевої революції та Революції Гідності. Чому на Вашу думку об’єднали саме ці дві події?

На мій погляд для сучасної історії України ці дві події відіграли певну ключову роль. Експерти наразі сперечаються, але вони великим чином вплинули на подальший розвиток України, на перетворення політичної системи та недопущення авторитарного режиму.

• А чи стали ці зміни на краще?

Це доволі складне питання, тому що будь-які зміни пов’язані з певними рішеннями, проблемами та незадоволенням. Говорять,що найстрашніше ‒ це жити в період змін. Саме це й випало на нашу долю. Поки що спрямованість реформ у нашій країні мені здається позитивною. Але ці зміни складні та суперечливі й мають багато критиків, оскільки наша політична система не досконала в багатьох аспектах. Та все-одно відбуваються перетворення, які давно назріли в нашому суспільстві.

• Особисто для себе Ви відчули певні зміни після подій революції?

Звичайно, ми бачимо зміни. На жаль, Російська Федерація не бажає бачити біля своїх кордонів європейську державу. Тому на результат євромайдану вплинула російська агресія, і всі ми постраждали від цього й вимушені були змінити місце проживання. Але з іншого боку багатьох людей ця кризова ситуація підштовхнула до розвитку та переосмислення свого життя.

• Чому на Вашу думку цей день має назву «Свободи і Гідності»?

Це пов’язано з подіями євромайдану. Народ України продемонстрував, що не готовий миритися з повною узурпацією влади. І тому громадяни вийшли та висказали свою думку. Можуть бути суперечки з приводу причин майдану, але важливим є те,що мільйони людей вийшли та підтримали цей процес. Отже, більшість суспільства є активною та бажає домогтися того, щоб влада працювала в інтересах народу.

• Ми наразі багато уваги приділяємо таким поняттям як «гідність» та «свобода». А що ж таке,на Вашу думку, ця гідність?

Для кожного відповідь на це питання є унікальною. Напевно ці події показали, що гідність ‒ це право на те,щоб влада поважала думку народу. І щоб це були не просто слова, а ще й реалізовані на практиці.

• Наскільки сьогодні є важливою робота з молоддю з національно-патріотичного виховання на основі подій Революції Гідності?

Звичайно, потрібно включити в навчальний процес вивчення подій Помаранчевої революції та Революції Гідності. Зокрема,  в рамках курсів з історії та політології. А в нашому університеті будуть проходити акції, присвячені вшануванню героїв. Саме такі моменти необхідно включати в культурну сферу молоді.

Детальніше з інтерв’ю з директором навчально-наукового інституту історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук можна ознайомитися на сайті online-радіо «Університетська хвиля».  

Олег Черниш, прес-центр
ЛНУ імені Тараса Шевченка