Студентська конференція

15.3.2017

Сьогодні на базі факультету української філології та соціальних комунікацій пройшла Х Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Творчість Тараса Шевченка в контексті доби».

Слова і думки про Великого Кобзаря часто набирають своєї гучності та повноти, коли українцям стає сумно або коли з’являється невпевненість у завтрашньому дні. Можливо і в цьому є певний символізм, коли ми аналізуємо непросте життя і шлях до всесвітнього визнання Тараса  Шевченка генієм української історії та співставляємо з мізерними кроками формування сучасної української свідомості. 

Сьогоднішній час знову вимагає від нас великої активності в усвідомленні своїх національних надбань, і головне, формування міцної  комплексної програми  чи  дій, спроектованих на майбутнє.

Учасники конференції працювали над проблемами „Традиції й новаторство у творчості Тараса Шевченка”, „Мовознавчі шевченкознавчі студії”, „Візійні світи Тараса Шевченка”, „Шевченківські мотиви у творах українських письменників”. У роботі конференції взяли участь 28 студентів та магістрантів Запорізького національного університету, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Київського національного лінгвістичного університету, Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, Лисичанського педагогічного коледжу, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Особливо хочеться виділити дослідження «Гайдамаки» Тараса Шевченка і «Залишенець. Чорний  ворон» Василя Шкляра: перегук історичних полотен» Юлії Дубової, «Національний  ренесанс  Тараса  Шевченка: медійна рецепція» Олени Смитаніної, «Образ Божої Матері в поемі Тараса Шевченка «Марія» Аліни Ратнікової, «Концепція долі в першому періоді творчості Тараса Шевченка» Анни Ружін та інших. Молоді шевченкознавці окреслили у творчості Тараса Шевченка концептуальні проблеми, покликані спонукати  молодь  до  переосмислення  нашої  духовної  спадщини,  творення  нових культурно-мистецьких цінностей та пропагування їх серед світової спільноти. Кобзар вибудовує систему суспільних, духовних  і морально-етичних цінностей. Він був національним ідеологом, який окреслив той концепт держави, який повинен скласти духовну основу національного організму, надати йому державної сутності.

За інформацією кандидата філологічних наук,
доцента кафедри української літератури ФУФСК Бойцун І.Є.