«Слобожанська беседа»

9.11.2016

Сьогодні кафедра української філології та загального мовознавства провела конференцію «Слобожанська беседа».

На науковому заході були порушені актуальні питання мовознавства. Відкрила конференцію доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології та загального мовознавства Катерина Глуховцева. У своїй доповіді «Мовні образи – ключ до розуміння лінгвістичних категорій» Катерина Дмитрівна розказала про образні висловлювання передових культурних діячів, письменників, відомих педагогів, присвячених мові, за допомогою яких створюється словесно-образна наочність, що допомагає розкрити суть мови, підкреслює її значення в житті народу.

Під час пленарного засідання доповідачі звернули увагу присутніх на особливості стратегій і тактик комунікантів в умовах інформаційної нестабільності; поінформували про погляди вчених на методи й прийоми вивчення усного мовлення: структурних рис говірок, суржикового мовлення. Чимало уваги було приділено аналізу мовленнєвої креативності комунікантів, з’ясуванню ролі інформаційного простору у формуванні культури, вивченню організації навчально-комунікативного простору в умовах білінгвізму.

Науковці довели, що вивчення усного мовлення, зокрема й діалектного, і сьогодні на часі у зв’язку з розширенням інформаційного простору української мови, намаганням учених знайти витоки мовної ментальності, тенденціями „олітературення” діалектних слів та їхніх форм у художній літературі новітнього часу, переорієнтацією суспільної думки щодо значущості діалектних явищ для історії літературної мови й мовної практики, трансформаціями, яких зазнає сучасна мова засобів масової інформації та художньої літератури.

Студентка 3 курсу Карина Рябоконь представила доповідь, написану за результатами діалектологічної практики, яка відбулася минулого навчального року на Буковині, а саме: у селі Ярівка Хотинського району Чернівецької області. Дослідниця проаналізувала записаний діалектний матеріал на різних структурних рівнях, у результаті чого перед слухачами фактично було представлено мовний портрет діалектоносія – представника південно-західного наріччя. Цікавою виявилася й розвідка Ростислава Дзюби – старшокласника з м. Сватове, який досліджував явище суржику. Доповідач наголосив на актуальності глибокого дослідження феномену маргінальної суржикомовності, наголосив, що різнобічні підходи до вивчення суржику сприятимуть очищенню української мови, подоланню колоніальної залежності від російської, а, отже, у перспективі й ментального комплексу маргінальної меншовартості.

У конференції цього року взяли участь і гості, колеги із Західної України. Це педагогічні працівники навчальних закладів: директор Золочівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 4 Львівської області Олена Петрівна Павлишин (м. Золочів, Львівська область), яка представила увазі присутніх доповідь, присвячену творчості свого знаменитого земляка – письменника Маркіяна Шашкевича,і вчителька Шумбарського навчально-виховного комплексу Шумського району Тернопільської області Людмила Іллівна Мельничук (с. Шумбар, Тернопільська область), яка презентувала аналіз епістолярного доробку Лесі Українки.

На конференцію також завітали представники батальйону спеціального призначення, які розказали про історію своєї малої батьківщини – Хмельниччини.

Географія цьогорічної конференції надзвичайно широка. Свої статті та тези надіслали студентий викладачі Житомирського державного університету імені Івана Франка, Київського університету імені Бориса Грінченка, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Житомирського торговельно-економічного коледжу, відокремлених підрозділів ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (Старобільськ, Лисичанськ).

За інформацією ФУФСК