Відкрита лекція про інтелектуальні та культурні засади розвитку музейної справи в Україні

30.9.2025

29 вересня у межах вибіркового освітнього компонента «Основи музеєзнавства» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня відбулася відкрита лекція доктора філософії, асистента кафедри історії та археології Шевцової Євгенії Сергіївни.

Тема лекції – «Інтелектуальні та культурні засади розвитку музейної справи в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як форма збереження історичної спадщини та утвердження національної ідентичності» – викликала жвавий інтерес як серед здобувачів, так і серед академічної спільноти.

Захід об’єднав не лише здобувачів освіти, а й викладачів навчально-наукового інституту соціальних і гуманітарних наук, зокрема кафедри історії та археології, серед яких був і завідувач – професор О. В. Набока. Важливою була присутність проректора з науково-педагогічної роботи, професора С. О. Вовк та проректора з науково-педагогічної роботи Я. І. Юрків, вченого секретаря університету О. А. Дробишевої, директора інституту соціальних і гуманітарних наук А. В. Бадера, а також заступників директора з навчальної роботи Ю. С. Нужної та з соціально-гуманітарної роботи І. В. Журби. Їхня участь підкреслила важливість теми для університетської спільноти та засвідчила увагу керівництва університету та інституту до актуальних питань розвитку історичної науки та музеєзнавства.

Водночас лекція вийшла за межі академічного середовища, привернувши інтерес культурних інституцій поза університетом. До обговорення долучилися Луганський обласний краєзнавчий музей та Рівненська обласна медична бібліотека, що підтвердило суспільну значущість порушених питань і зацікавлення громадськості в осмисленні ролі музейної справи у формуванні національної ідентичності.

У своїй доповіді Євгенія Шевцова розкрила розвиток музейної справи другої половини ХІХ – початку ХХ століття як багатовимірний культурно-інтелектуальний процес. Вона показала, що розвиток музеїв не обмежувався створенням колекцій чи збереженням артефактів, а був невіддільною частиною українського національного відродження. Лекція інтегрувала історичні приклади приватних зібрань відомих родин, громадських ініціатив земств і науковців, підкреслюючи, як із взаємодії цих чинників народжувалася професійна музейна справа. Музейництво ставало засобом збереження історичної пам’яті, поширення знань, формування освіченої інтелігенції та, що особливо важливо, утвердження національної ідентичності у складних політичних обставинах того часу.

Особливої ваги лекція набула завдяки акценту на сучасних наукових підходах до теми. Музейна справа розглядалася не як локальний культурний феномен, а як інтегрована частина ширших процесів європейського культурного життя, що поєднувала інтелектуальні пошуки українських діячів із міжнародними тенденціями. Саме через призму музеїв простежувався розвиток національної пам’яті, яка, попри імперські обмеження, ставала основою самоусвідомлення українців.

Подія засвідчила, що питання історії музеєзнавства мають особливу актуальність для сучасного освітнього й культурного простору, адже вони дають змогу по-новому подивитися на витоки української ідентичності та показують, як культурна спадщина минулого продовжує формувати наше сьогодення.

Кафедра історії та археології