Акція «Зберегти для нащадків» до Всесвітнього дня вишиванки

19.5.2025

Студентка 2 курсу ВСП “Старобільський фаховий коледж”, спеціальності “Початкова освіта” написала оповідання до Всесвітнього дня вишиванки.

На самому краю села, де вітер тужливо гуде в кронах старих тополь, стоїть покинута хата. Похилений паркан, потьмянілі шибки, тиша, що огортає все навколо, наче ковдра з пам’яті й забуття. Саме сюди, до свого отчого дому, вперше за багато років повертається чоловік. Його мати давно відійшла у вічність, залишивши по собі лише спогади — і цю хату, яка поволі втрачає битву з часом.

Двері зітхають скрипом, коли він заходить усередину. У повітрі — запах старого дерева, пилу й минулого. Олексій ступає обережно, ніби боячись розбудити призабуті голоси. Його погляд зупиняється на вицвілій занавісці на стіні. Відгортає її — і завмирає: перед ним — вишитий портрет Тараса Шевченка, створений руками матері.

Кожен стібок, кожен хрестик на полотні — мов її дотик, її мовчазна розповідь про Кобзаря, про боротьбу, про волю, про Україну. Цей портрет — не просто річ, не прикраса. Це — жива пам’ять. Це — мати.

Сльоза скочується по щоці. У пам’яті спалахують вечори, коли мати при світлі каганця вишивала, а він — маленький — слухав її спокійні, глибокі розповіді. Вишивка була для неї більше, ніж захопленням — це був акт любові до сина, до рідного слова, до землі.

Олексій обережно знімає портрет, загортає його в чисту тканину й везе до міста. В Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. Саме тут бережно й з гідністю вивчають Шевченкову спадщину. Саме сюди він вирішив передати безцінну пам’ять.

— Це від моєї мами, — каже він тихо, вручаючи портрет, і в його голосі — вдячність, гордість, біль і світла надія.

Сьогодні вишита картина займає місце в адміністративній будівлі університету в місті Лубни по вулиці Вокзальній. Шевченківська родина ЛНУ щиро дякує дарувальнику за цей душевний і дорогий подарунок. Бо ця вишивка — не просто витвір, а символ любові, пам’яті, безперервного зв’язку поколінь.”

З повагою, автор оповідання Анастасія Шевчик – студентка 2 курсу
ВСП “Старобільський фаховий коледж”, спеціальності “Початкова освіта”