Засідання наукового гуртка на кафедрі ХГНПЗ

8.5.2025

8 травня на кафедрі хімії, географії та наук про Землю навчально-наукового інституту природничих і аграрних наук відбулося чергове засідання наукового гуртка «Наукові здобутки з хімії та наук про Землю».

У рамках цього заходу здобувачка другого курсу бакалаврату освітньої програми «Науки про Землю» Вєтрова Єлизавета представила наукову доповідь на тему: «Арктичні ґрунти Ґренландії». У своїй презентації вона всебічно, аргументовано та доступно розкрила особливості ґрунтового покриву найбільшого острова планети – Ґренландії.

Під час виступу доповідачка акцентувала увагу на ряді важливих питань, серед яких:

• Чим саме Ґренландія є унікальною територією для дослідження арктичних ґрунтів?
• Які типи ґрунтів переважають у тундрових умовах та в зонах багаторічної мерзлоти?
• Який вплив має танення вічної мерзлоти на екологічну ситуацію та геохімічні характеристики ґрунтів?
• Яке практичне значення мають ґрунти острова, а також які мінеральні ресурси приховує його надра?
• Чим відрізняються ґрунти відкритих арктичних ландшафтів від тих, що розташовані під постійним льодовим покривом?

Особливу увагу було приділено міждисциплінарному значенню вивчення арктичних ґрунтів для сучасних науковців-геоекологів. В умовах глобального потепління та посилення трансформацій природних процесів у високих широтах, дослідження ґрунтів Арктики набуває стратегічного значення. Це знання важливе для:

• проведення екологічного моніторингу територій, чутливих до кліматичних змін;
• оцінки потенційних ризиків деградації арктичних ландшафтів;
• планування сталого природокористування в умовах екстремальних кліматичних режимів;
• моделювання та прогнозування змін у глобальних геосистемах.

Учасники засідання дійшли спільного висновку, що Ґренландія – це не лише крижана пустеля, а надзвичайно важлива територія в контексті глобальної кліматичної стабільності. Її ґрунти є:

• своєрідними природними архівами, що містять інформацію про кліматичні зміни за тисячоліття;
• джерелами стратегічно важливих корисних копалин, серед яких рідкоземельні метали, уран, золото;
• надзвичайно вразливими екосистемами, що потребують уважного наукового вивчення і захисту.

Щиро дякуємо Вєтровій Єлизаветі за високоякісну, науково обґрунтовану та актуальну доповідь! Її виступ став яскравим прикладом інтеграції сучасної наукової інформації у процес фахової підготовки майбутніх спеціалістів у сфері наук про Землю.

Кафедра хімії, географії та наук про Землю