«Хотів бути людиною»: Василеві Голобородьку – 80

8.4.2025

7 квітня відзначив 80-річний ювілей Василь Голобородько – український поет.

Василь Голобородько – український поет, представник Київської школи, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премій імені В. Симоненка та М. Трублаїні, нагороджений медаллю Олександра Довженка.

Народився майбутній поет 7 квітня 1945 року в селі Андріанопіль на Луганщині. З дитинства був зачарований красою української мови. Школярем почав писати вірші. Захоплення літературою визначило подальшу долю сільського хлопця: у 1964 році він став студентом українського відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Знайомство з Іваном Світличним, Іваном Дзюбою, Василем Стусом, Ліною Костенко, поширення забороненої літератури, написання творів, у яких центральне місце відводиться красі українського степу, людині, Всесвіту. Саме з Василя Голобородька починається Київська школа, представниками якої також стали Віктор Кордун, Василь Рубан, Михайло Григорів. Влада застосувала звичні методи: відмова співпраці з КДБ спричинила виключення з університету, заборону на друк поетичних збірок, вимушене забуття на довгі роки в рідному селі. Здобути вищу освіту митець зміг лише в 2001 році на факультеті української філології в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка.

В Україні твори Василя Голобородька не друкували, проте за кордоном його твори знали. 1970 року у США було видано збірку поезій митця «Летюче віконце», у 1983 році в тодішній Югославії – антологію світової поезії «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька».

Український читач познайомився з творами Василя Голобородька лише в 1990 році, коли вийшла друком збірка «Ікар на метеликових крилах», у 1992 році – збірка «Калина об Різдві», а в 2002 році – унікальна збірка поезій «Українські птахи в українському краєвиді». Митець розкрив творчий задум так: «Я насправді пишу своєрідну книгу образного життя українського народу, але герої її – птахи, тобто всі народні назви птаха, прислів’я, приказки, повір’я, звичаї, пов’язані з птахами. Адже у нас український краєвид, і живуть там птахи, яких назвали українці». У 1999 році була видана поетична збірка «Слова у вишиваних сорочках». Василь Голобородько є автором близько 20 поетичних збірок, зокрема «Посівальник» (2002), «Зозуля масло колотить» (2010), «Білі кімнатні рослини» (2013), «Дозволені забави» (2016).

Пише поетичні твори для дітей: «Віршів повна рукавичка» (2010), «Вірші лісові» (2020).

Василь Голобородько займається вивченням українського фольклору, який досліджував у кваліфікаційній роботі магістра. Опублікував праці з цієї теми: «Міфологічна трансформація українського обряду сватання в українських народних казках» (2002), «Зміст української народної казки» Том І (монографія) (2020).

На питання в інтерв’ю, чому немає поезій, присвячених шахтарській праці, Донбасу, відповідає: «Був такий критик Леонід Коваленко, він завжди питав – а чого в тебе нема віршів про Донбас, про шахту, ти ж там працюєш? Та я працюю в українській мові, і мені байдуже, чи я в Ростові живу, чи в Луганську, чи в Ріо-де-Жанейро. Я живу в українській мові».

У 2014 році поет вимушений був виїхати з Луганська, бо не уявляє життя під московитами. Його хвилює питання збереження архівів, бібліотеки. Зараз Василь Голобородько перебуває в Будинку творчості в місті Ірпінь.

Делегація від навчально-наукового інституту філології і журналістики на чолі з директором – доктором філологічних наук, професором Вікторією Дмитренко – привітали ювіляра від імені дружнього колективу. Щирі посмішки, теплі спогади й українські народні пісні у виконанні доктора філологічних наук, професора Катерини Глуховцевої – створили незабутню позитивну атмосферу й відчуття свята в наші непрості часи.

Бажаємо ювіляру творчої наснаги й здоров’я на довгі роки! Пишаємось, що така Людина закінчила наш навчальний заклад!

Наша мова

кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо

кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо 

Василь Голобородько

Навчально-науковий інститут філології і журналістики