Гостьова лекція в ННІ ПАН

27.3.2025

На кафедрі садово-паркового господарства ННІ ПАН відбулася гостьова лекція на тему «Феноритмотипи: класифікація, особливості та значення лікарських рослин».

На кафедрі садово-паркового господарства ННІ ПАН відбулася гостьова лекція на тему феноритмотипів лікарських рослин, з метою ознайомлення студентів та наукової спільноти з актуальними дослідженнями у фенології рослин. Лектор – Тетяна ШЕВЧЕНКО, кандидат сільськогосподарських наук, заступник директора з наукової роботи Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААНУ. У лекції взяли участь здобувачі всіх спеціальностей ННІ ПАН та викладачі.

У своїй доповіді лекторка розкрила тонкощі класифікації рослин за фенологічними ритмами, зокрема детально зупинилася на таких групах як ефемероїди та геміефемероїди. На конкретних прикладах, серед яких білоцвіт весняний, підсніжник звичайний і рястка Буше, було показано, як близькоспоріднені види можуть мати кардинально різні ритми розвитку.

Особливе місце у виступі зайняло обговорення рідкісних та охоронюваних видів з Червоної книги України. Такі унікальні рослини як брандушка різнокольорова, цикламен Кузнецова та шафран Гейфеля не лише становлять наукову цінність, але й мають важливе практичне значення у медицині.

Значну увагу було приділено аналізу лікарських властивостей ефемероїдів, занесених до Червоної книги України (види родів Galanthus, Scilla, Bulbocodium). Представлені дані щодо фізіологічно активних речовин та перспектив їх фармакологічного використання.

Під час лекції було наголошено на необхідності комплексного підходу до охорони рідкісних лікарських рослин, який передбачає сувору заборону на збирання, заготівлю, продаж та знищення місць їх природного зростання. Особливу увагу слід приділяти регулярному моніторингу популяцій, активному впровадженню методів збереження через культивування у ботанічних садах, а також розширенню мережі заповідних територій. Крім того, важливим напрямом охоронної діяльності є розробка та впровадження спеціальних методик розмноження та розведення цих видів у контрольованих умовах, що дозволить зберегти їх генетичний потенціал і забезпечити можливість реінтродукції у природні екосистеми.

Ця зустріч стала прикладом того, як фундаментальні дослідження знаходять практичне застосування у різних галузях – від фармації та медицини до ландшафтного дизайну, агрономії та екології. Відкрита дискусія після лекції довела, що тема викликала жвавий інтерес як у студентів, так і у досвідчених фахівців.

Щиро дякуємо пані Тетяні за науково-пізнавальну та яскраву лекцію. Сподіваємося на подальшу співпрацю та нові зустрічі!

Кафедра садово-паркового господарства та екології