Подарунок до ювілею

5.11.2024

Ювілейний подарунок Тамарі Петрівні Терновській від митця з Полтавщини – Олександра Андрійовича Печори.

5 листопада 2024 року відзначила 85-річний ювілей Тамара Петрівна Терновська, яка 46 років присвятила розвитку кафедри української мови. Для кожного з членів кафедри Тамара Петрівна була висококваліфікованим улюбленим викладачем, потім мудрим наставником, прикладом наукової відповідальності й педагогічної майстерності. Вона багато років очолювала кафедру, створюючи атмосферу взаємоповаги, співпраці зі студентами, віддаючи шану українській мові й культурі.

Кандидат філологічних наук, доцент, Почесний професор ЛНУ імені Тараса Шевченка, завідувачка кафедри української мови – це за званнями й посадами, а за покликом серця – залюблена в рідне слово, художню літературу й українську пісню, прекрасна співачка, голосом якої всі зачаровувалися на університетських концертах. різноманітних корпоративних заходах, у колі колег і друзів. Органічно поєднався в Тамарі Петрівні митецький талант з науковим – недаремно вона обрала для лінгвістичного дослідження лексику українських ковалів, записуючи в експедиціях назви, у яких відлунювали ковальські мелодії.

Любов до мистецтва слова й музики є важливою для Тамари Петрівни й зараз, коли вона на заслуженому відпочинку. Спілкування з колегами, інтерес до художнього слова допомагає в ці тяжкі для нашої країни часи.

Саме Тамара Петрівна поділилася з нами своїм захопленням творчістю чудового полтавського митця – Олександра Печори, який сердечно привітав ювілярку під час зустрічі зі здобувачами освіти й викладачами. Щира, душевна розповідь поета-пісняра стала гарним подарунком для Тамари Петрівни, яка теж взяла участь у зустрічі, продемонструвала улюблені книги письменника.

На зустрічі були присутні здобувачі освіти й викладачі навчально-наукового інституту філології і журналістики, навчально-наукового інституту педагогіки і психології, навчально-наукового інституту математики та інформаційних технологій, навчально-наукового інституту природничих і аграрних наук, Фахового коледжу ЛНУ імені Тараса Шевченка. Модератором зустрічі була заступник директора ННІПП Віра Федорівна Пушко. Понад 120 осіб дізналися, що Олександр Печора народився в середині ХХ століття в селищі Ромодан на Полтавщині, нині проживає в Лубнах.

Професор кафедри української мови ННІФЖ Катерина Дмитрівна Глуховцева зазначила, що український поет, гуморист, пісняр Олександр Печора обрав собі псевдонім Ромоданець, чим звеличує і свою малу батьківщину, і акцентує увагу на історичному минулому цього населеного пункту, адже Ромоданівський шлях – це один із трьох головних шляхів, якими користувались полтавські чумаки в давнину. У ті далекі від нас часи ромоданами на Україні звалися постоялі двори, хутори, що стояли понад великими шляхами. Сучасне селище Ромодан, що в давні часи стояло над цим шляхом, саме від нього могло отримати таку назву.

Під час розповіді Олександра Андрійовича учасники зустрічі переконалися, що митець з поезією на ти, що він зумів у поезії віднайти мелодію любові, про яку пише у вірші «Розквітає слово»:

Мелодію любові віднайти

ніколи у житті оцім не пізно.

Коли цей світ в добрі покинеш ти,

лишиться всім твоя нетлінна пісня.

Присутні на заході мали змогу насолодитися цією нетлінною піснею поета. Письменник зізнався, що з дитинства на нього «нападають вірші», що його поезія – це лірична сповідь автора про ті події, які він пережив, свідком яких був. Серед цих чудових творів є й гуморески.

Твори Олександра Андрійовича виходили друком у різних періодичних виданнях: альманасі «Вітрила», журналах «Україна», «Дніпро», «Криниця», «Добромисл», «Рідний край», «Склянка часу», «Діє-Слово», альманасі «Усі ми родом з Дитинства: «ОБЕРІГ», альманахах «СКІФІЯ–2012»  та інших виданнях. Під час жвавого діалогу слухачі, серед яких багато вихідців з Луганщини, звернули увагу, що твори поета були надруковані і в журналі «Бахмутський шлях», серед упорядників літературної частини якого був Олексій Іванович Неживий, який донедавна працював викладачем у Луганському національному університеті. Хоч Олексій Неживий був родом з Полтавщини (с. Хитці), але усе своє свідоме життя він пов’язав з Луганщиною. Олександра Печору і Олексія Неживого пов’язувала міцна дружба і співпраця.

Студентсько-викладацький колектив університету щиро вдячний Олександру Андрійовичу Печорі за цікаву зустріч, теплу атмосферу спілкування, приємні емоції від поезій, які звучали у виконанні автора, і сподівається на подальшу творчу співпрацю.

Многая літа шановній Тамарі Петрівні Терновській, з ініціативи якої відбулася ця прекрасна зустріч, це свято єднання Луганщини й Полтавщини!

Інформаційний центр навчально-наукового інституту
філології і журналістики
Кафедра української мови