Участь у XVІІ-х Українсько-польських зустрічах

23.9.2024

Представники університету взяли участь у XVІІ-х Українсько-польських зустрічах під цьогорічним гаслом «25 років у НАТО – 20 років у ЄС: досвід Польщі, уроки для України».

19 – 21 вересня 2024 року проректор з науково-педагогічної роботи, професор Світлана ВОВК та доцент кафедри політології і міжнародних відносин Олена МЕЖЕНСЬКА Луганського національного університету імені Тараса Шевченка взяли участь у XVІІ-х Українсько-польських зустрічах під цьогорічним гаслом «25 років у НАТО – 20 років у ЄС: досвід Польщі, уроки для України». Ця зустріч є єдиним регулярним науковим форумом, який об’єднує польських та українських експертів – дипломатів, політологів, істориків та журналістів – для обміну думками і розвитку стратегій співпраці.

Захід організований Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника, Студіями Східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Інститутом політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України, представництвом «Польська академія наук» у Києві, Польським Інститутом у Києві, Фундацією «Свобода і демократія», Громадською організацією «Курʼєр Галіційський».

У зустрічах взяло участь понад 100 учасників з України та Польщі, які обмінювалися думками під час дискусійних панелей.

Перший день форуму розпочався з дискусійної панелі «Європейські та євроатлантичні проєкти у відповідь на російську агресію». Своїми думками щодо євроатлантичних перспектив України поділилися колишній міністр закордонних справ України (2014-2019 років) Павло Клімкін, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні (2001—2005) Марек Зюлковський(Marek Ziółkowski), Надзвичайний та Повноважний Посол України у Республіці Польща (2010-2014) Маркіян Мальський та Генеральний консул РП у Луцьку (2020-2024) Славомір Масіяк(Sławomir Misiak).

  Як вдало висловився Євген Магда ( український політолог, історик, журналіст, директор Інституту світової політики).  «Цілісність архітектури Європи  без України не можлива. І чим швидше  це усвідомлять політики і громадяни європейських країн, тим швидше ми здолаємо нашого спільного ворога –росію»

Не менш гострою стала й друга дискусійна панель — «Політичні реформи та вступ до ЄС і НАТО: досвід Польщі, висновки для України», 

Другий день XVII Українсько-польських зустрічей розпочався з дискусійної панелі «Помаранчева революція як переломний момент у внутрішній і зовнішній політиці незалежної України». 

Інформаційно-цікавою розмовою цього дня конференції стала онлайн зустріч з Александром Кваснєвським — Президентом РП (1995-2005 рр), політиком, який був пов’язаний з Україною з 1991 року та був дуже активним як президент, який керував міжнародним посередництвом під час Помаранчевої революції та, який привів Польщу до НАТО і ЄС, і на сьогодні залишається впливовим світовим політиком і другом України. Зокрема, Александр Кваснєвський зауважив на  недостатність польсько-українського діалогу (інтелектуального, дипломатичного, експертного).

Під час даної дискусійної панелі на важливість інформаційної медіаграмотності, яка  відображає умови існування демократичних і авторитарних суспільств, звернув увагу завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрій Ніколаєць. Науковець закцентував увагу, що на сьогодні ЗМІ змінилися засобами масової комунікації (соціальними мережами),які , нажаль, і визначають інформацію,  і. саме  тому «має бути вироблена практика відбиття інформаційних атак».

Також на форумі відбулася низка презентацій, а саме: колективних монографій«Partnerstwo strategiczne Polski i Ukrainy w warunkach zmiany systemu międzynarodowego»; «Історії Волині», монографії Богдана Гудя «Od unii lubelskiej do rzezi wołyńskich. Cztery eseje o historii polsko-ukraińskiej»,  видань Видавничого дому «Гельветика».

Отримані знання будуть застосовані у курсах «Загальна теорія політики», «Політична конфліктологія», «Теорія та історія дипломатії», «Дипломатична та консульська служба» .

Дякуємо Збройним Силам України за можливість займатися науковою діяльністю. Дякуємо організаторам заходу.

Навчально-науковий інститут
соціальних і гуманітарних наук