«Український словесник і сучасна науково-освітня парадигма»

27.4.2024

В університеті проведено круглий стіл «Український словесник і сучасна науково-освітня парадигма» – 2024.

26 квітня 2024 року кафедра української мови провела круглий стіл «Український словесник і сучасна науково-освітня парадигма».

У роботі круглого столу, який відбувся в межах днів науки, узяли участь учителі української мови і літератури закладів загальної середньої освіти Лубенського району Полтавської області та Луганської області, здобувачі вищої освіти та викладачі навчально-наукового інституту філології і журналістики Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

Актуальною для дискусії стала тема «Особистісно орієнтована освіта, взаємодія вчителя й здобувача освіти в сучасних умовах навчання». Метою наукового заходу стало визначення й обговорення актуальних проблем сучасної науково-освітньої парадигми та ролі й місця в ній українського словесника – ученого, викладача, учителя; апробація результатів досліджень з питань формування професійних компетентностей словесника.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулася модераторка круглого столу, завідувачка кафедри української мови Алла Нікітіна, яка зазначила: «Концептуальні засади нової науково-освітньої парадигми, яка спирається на основи синергетики (науки про самоорганізацію), передбачають упровадження таких провідних підходів до навчання, як особистісно-орієнтований, діяльнісний і компетентнісний, дотримання вимог дитиноцентрованого (студентоцентрованого) навчання».

У своїй доповіді «Розвиток педагогічної ідеї особистісного навчання» професорка Алла Нікітіна наголосила, що тісна співпраця закладів загальної середньої й вищої освіти стає необхідною умовою сталого розвитку сучасного освітнього середовища, орієнтованого на упровадження ефективних механізмів і способів взаємодії.

У програмі круглого столу для обговорення було запропоновано чотири проблеми, зокрема шляхи реалізації особистісно орієнтованої мовно-літературної галузі освіти; діалогізація навчання словесності й текстоцентризм; від Сократових бесід до сучасного дотримання принципів дальтон-технологій: свободи, самостійності, співробітництва; дистанційні засоби взаємодії вчителя-словесника й здобувача освіти.

Під час панельної дискусії жваве обговорення серед учасників круглого столу викликали доповіді спікерів: професорки Катерини Глуховцевої «Учитель-словесник у системі сучасних лінгводидактичних парадигм», учителька української мови і літератури Першої гімназії імені Матвія Номиса Лубенської міської ради Полтавської області Юлії Ріпки «Інноваційний світ педагога», доцентки кафедри української мови Оксани Клєщової «Переваги текстоцентричного підходу у вивченні мови», учительки української мови і літератури Академічного ліцею імені братів Шеметів Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області Оксани Білан «Формування соціальних навичок здобувачів освіти на  уроках української мови та літератури в освітніх реаліях воєнного часу», доцентки кафедри української мови Надії Карлової «Професійне цифрове портфоліо здобувача вищої освіти – майбутнього словесника» та ін.

До обговорення актуальних проблем реформування мовно-літературної освітньої галузі долучилися учителі української мови і літератури Березотіцької класичної гімназії, Вищебулатецької гімназії імені Максима Халявицького, Гімназії «ПРОСВІТ», Гімназії імені Василя Барки Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, Лиманського ліцею Старобільської міської ради, Кремінського ліцею №5 Кремінської міської ради, Новоайдарського ліцею Новоайдарської селищної ради, Біловодського ліцею «Лідер» Біловодської селищної ради, Лисичанського ліцей № 28 «Гарант» Сєвєродонецького району, Гімназії № 10 міста Сєвєродонецька Луганської області, викладачів відокремлених структурних підрозділів нашого університету, зокрема Лисичанського педагогічного фахового коледжу і Старобільського фахового коледжу та інших освітніх закладів Полтавщини і Луганщини.

У резолюції круглого столу було визначено, що сучасний освітній процес виходить за межі закладу освіти, нині він інтегрується в електронне інформаційно-освітнє середовище, об’єднує всіх зацікавлених осіб – внутрішніх і зовнішніх стейкголдерів. Сьогодні перед українськими словесниками постають завдання постійного вдосконалення професійної майстерності, розвитку тісної співпраці між закладами загальної середньої та вищої освіти щодо підготовки майбутніх учителів-словесників та підвищення кваліфікації вчителів і викладачів закладів освіти.

Учасники круглого столу одержали сертифікати за результатами самоосвіти як форми професійного навчання для науково-педагогічних та педагогічних працівників. в тезах За матеріалами представлених спікерами доповідей, у яких висвітлено окремі засади нової науково-освітньої парадигми, буде укладено однойменний збірник матеріалів круглого столу.

Кафедра української мови