«Шевченківські читання»

9.3.2016

Сьогодні в ЛНУ відзначили 202-й ювілей від Дня народження Тараса Шевченка.

У Луганському національному університеті вшанували Генія української культури, поета, художника та філософа Тараса Григоровича Шевченка.

Кожен народ має своїх геніїв, доля яких нерозривно пов’язана з долею народною, чиїми устами говорить весь народ,  талант яких, як і любов до Батьківщини, є невичерпними. І така невгасима любов робить їх безсмертними. До таких постатей належить Тарас Григорович Шевченко. Він став уособленням молитви кожного українського серця.

Привітав з цією визначною подією для університету всіх викладачів, студентів та співробітників ректор університету Савченко Сергій Вікторович. Він зазначив, що життєвий шлях та творчість Великого Кобзаря є певним дороговказом на шляху університету до виконання його головної місії – вихованню високоосвічених патріотів нашої країни.

В нашому університеті життя і творчість Тараса Шевченка ретельно досліджується на факультеті української філології та соціальних комунікацій.

«Ми, сучасне покоління, усвідомлюємо велику відповідальність за збереження своєї національної культури. Ми прагнемо знову і знову пізнавати Шевченка, а пізнавати його – це пізнавати нашу багатостраждальну історію. Пам’ять про Кобзаря завжди жила і житиме  в народі. В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких творів і належить славнозвісний «Кобзар» Тараса Григоровича. Давайте перегорнемо його сторінки і побачимо, що  кожен вірш, кожен рядок сьогодні є пророчим, актуальним і злободенним», – зазначила декан факультету української філології та соціальних комунікацій Пінчук Тетяна Степанівна.

Багато визначних  та важливих для кожного з нас творів пролунало сьогодні під час заходу, але найбільше зворушив всіх вірш «Мені однаково, чи буду», у виконанні студентки  ІПП.

Будучи відірваним від України, перебуваючи в засланні, поет страждав не тільки фізично, а й духовно. Любов до знедоленої  землі, до українського народу у кожному рядку його поезії.

Україна  – це Шевченко. Шевченко – це Україна. У нього ми маємо вчитися найсвятішої любові – любові до своєї матері – України. Тож заповітом для всіх нас хай знову і знову звучать слова поета, сказані ним у хвилину найбільшого зворушення:

Свою Україну любіть,
Любіть її…Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї господа моліть.

Прес-центр ЛНУ