Круглий стіл «Український словесник і сучасна науково-освітня парадигма»

21.4.2023

В університеті проведено круглий стіл «Український словесник і сучасна науково-освітня парадигма».

18 квітня 2023 року кафедра української мови провела круглий стіл «Український словесник і сучасна науково-освітня парадигма».

У роботі круглого столу, який відбувся в межах днів науки, узяли участь учителі української мови і літератури закладів загальної середньої освіти Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, здобувачі вищої освіти та викладачі факультету української філології та журналістики Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

Метою наукового заходу стало визначення й обговорення актуальних проблем сучасної науково-освітньої парадигми та ролі й місця в ній українського словесника – ученого, викладача, учителя; апробація результатів досліджень з питань формування професійних компетентностей словесника.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулася завідувачка кафедри української мови Оксана Клєщова, яка зазначила: «Швидкоплинне збільшення інформації в різних сферах людської діяльності зумовили переосмислення сучасної науково-освітньої парадигми – її засадничих ідей, підходів та принципів у формуванні особистості, здатної до самореалізації в суспільстві. Сьогодні традиційна науково-освітня парадигма (науково-технократична, або раціональна), побудована на класичних принципах засвоєння інформації й розподілу ролей учасників освітнього процесу, не може забезпечити формування самореалізованої, компетентної особистості, що є продуктом власної діяльності».

Привітала учасників наукового заходу і побажала плідної роботи й продуктивного обміну думками директорка Комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області» Надія Січкар, яка наголосила, що тісна співпраця закладів загальної середньої й вищої освіти стає необхідною умовою сталого розвитку сучасного освітнього середовища, орієнтованого на упровадження ефективних механізмів і способів взаємодії.

У програмі круглого столу для обговорення була запропонована широка проблематика, зокрема виклики й проблеми сучасної мовно-літературної освіти в Україні; моделі наукової й освітньої комунікації в період реформування закладів освіти; мовна особистість науковця, викладача, учителя, здобувача освіти (учня, студента); українська мова як засіб націєтворення; формування культурної й громадянської ідентичності здобувачів освіти; текст і дискурс в лінгвістиці й лінгводидактиці, дотримання принципу текстоцентризму в освітньому процесі; сучасні лінгвістичні студії в університетській освіті; інтеграція науки й освіти, академічна доброчесність у професійній підготовці учителя-словесника; студентоцентроване навчання українського словесника в університеті; рефлексійний принцип організації самостійної роботи й формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти; університетська наука – новій українській школі; шляхи співпраці внутрішніх і зовнішніх стейкголдерів у фаховій підготовці вчителя-словесника.

Під час панельної дискусії жваве обговорення серед учасників круглого столу викликали доповіді спікерів: професорки Катерини Глуховцевої «Мовна (мовленнєва) особистість у лінгвістичній афористиці передових культурних діячів», професорки Алли Нікітіної «Лінгводидактичний аналіз тексту в професійній діяльності українського словесника», учительки української мови і літератури Лубенської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2 Оксани Мастаєвої «Українська мова як засіб націєтворення, формування культурної й громадянської ідентичності здобувачів освіти», доценток Лариси Колесникової «Формування національної самоідентичності здобувачів вищої освіти», Валентини Лєснової «Історичний компонент у шкільному курсі української мови», Олени Лапко «Комплексний аналіз ліричного твору як складник підсумкової атестації майбутніх учителів-словесників», Оксани Клєщової «Використання пісенних текстів в освітній діяльності», Галини Барилової «Дистанційне навчання в роботі вчителя-словесника», Маргарити Кравченко «Студентоцентроване навчання українського словесника в університеті: роль викладача і здобувача освіти», Надії Карлової «Академічна доброчесність здобувачів освіти під час проходження практики», Надії Безгодової «Удосконалення комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти нефілологічного профілю» та ін.

До обговорення актуальних проблем реформування мовно-літературної освітньої галузі долучилися учителі української мови і літератури Лубенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Анна Карнаух, Лубенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Оксана Мастаєва, Лубенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 Олена Сергієнко і Катерина Руденко, Лубенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 Людмила Бедрик, Лубенського ЗЗСО № 4 Оксана Любич-Роман, Лубенської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 6 Леніна Кіріяк, Березотіцької ЗОШ І-ІІІ ступенів Наталія Ганага, Михнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Алла Гармаш, Снітинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ніна Горбик та ін.

У резолюції круглого столу було визначено, що сьогодні перед українськими словесниками постають серйозні завдання вдосконалення професійної майстерності, узгодження роботи між закладами загальної середньої та вищої освіти щодо підготовки майбутніх учителів-словесників та підвищення кваліфікації вчителів і викладачів закладів освіти.

Концептуальні засади нової науково-освітньої парадигми, яка спирається на основи синергетики (науки про самоорганізацію), передбачають упровадження таких провідних підходів до навчання, як особистісно-орієнтований, діяльнісний і компетентнісний, дотримання вимог дитиноцентрованого (студентоцентрованого) навчання.

Синергетична парадигма зумовлює залучення здобувачів освіти до активної пошукової діяльності з використанням сучасних інформаційних технологій, співпраці учасників педагогічного дискурсу, важливість не тільки результатів навчання, але й процесу досягнення цих результатів, рівність для всіх на основі довіри до пізнавальних і творчих можливостей.

Учитель (викладач) виконує роль лідера, який допомагає здобувачам освіти зорієнтуватися у виборі способів навчання, надає інструментарій для формування компетентностей, супроводжує у виробленні індивідуальної освітньої траєкторії, для якої характерна гнучкість, нелінійність, можливість повернення до навчальних ситуацій з метою вдосконалення програмних компетентностей, використання можливостей неформальної освіти, готовність до навчання впродовж життя.

Сучасний освітній процес виходить за межі закладу освіти, об’єднує всіх зацікавлених осіб – внутрішніх і зовнішніх стейкголдерів.

Представлені спікерами засади нової науково-освітньої парадигми висвітлено в тезах доповідей, за якими укладено однойменний збірник матеріалів круглого столу.

Учасникам круглого столу видано сертифікати за результатами самоосвіти як форми професійного навчання для науково-педагогічних та педагогічних працівників.

За інформацією кафедри української мови