Участь кафедри української мови у науковому семінарі

4.4.2023

Викладачі кафедри української мови взяли участь у науковому семінарі Інституту української мови НАН України (м. Київ)

3 квітня 2023 року викладачі кафедри української мови: Оксана КЛЄЩОВА – завідувачка кафедри, професорка Катерина ГЛУХОВЦЕВА,  доцентки – Лариса КОЛЕСНИКОВА та Надія БЕЗГОДОВА й здобувачі вищої освіти факультету української філології та журналістики Софія Постна, Юлія Каніщева, Карина Шевченко та ін. взяли участь у відкритій онлайн-лекції «Метод експертного опитування в сучасній лексикографії», яка була проведена в межах наукового семінару відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови Національної академії наук України (м. Київ).

Доповідачами-лекторами семінару були: Василь СТАРКО – доц. кафедри філології Українського католицького університету (Львів), к. філол. н., перекладач, співрозробник сайтів «Російсько-українські словники» (r2u.org.ua) та «Англійсько-українські словники» (e2u.org.ua) й Олена СИНЧАК – доц. кафедри філології Українського католицького університету (Львів), к. філол. н., укладачка «Вебсловника жіночих назв української мови» (r2u.org.ua, 2022). Доповідачі поділилися досвідом використання методу експериментального опитування при укладанні лексикографічних праць, який полягає в анкетуванні користувачів словника при розгляді кількох варіантів слів чи словоформ та коментуванні їхніх відповідей у словниковій статті. Завдання такого анкетування автори словника вбачали в тому, щоб зменшити невпевненість користувачів, визначивши їм орієнтир у складних випадках слововживання; дати користувачеві змогу зробити  поінформований вибір варіанта; зменшити розрив між інформацією в словнику і реальним  вжитком.

Вислухавши доповідачів, перейшли до  обговорення питання про використання фемінативів.

Директор Інституту української мови НАН України, д. філол. н., проф. Павло ГРИЦЕНКО подякував доповідачам за цікаву інформацію і висловив свою принципову позицію з цього питання, сказавши: «Мова – мудріша за мовознавців… Не забуваймо, що словник налаштовує нас на те, що тут є щось нормативне…, проблему критеріїв норми треба ставити постійно. Ми підійшли до моменту, коли Інститут української мови має провести круглий стіл і обговорити проблему фемінативів, їх існування, наростання через практику того чи іншого виокремлення лексем на означення «жіночого». Фокусування на фемінізм і гендеризм  – це не приниження наших жінок, мовознавці мають у цьому виявлятися, це питання треба розвивати, але при цьому поводити себе коректно, виважено».

Доповідач Василь СТАРКО відповів щодо укладання нових словників: «Якщо є зони неусталеності, то варто підійти до цих зон методом опитування, бо є ризик накинути те, чого в мові немає».

Білоруський академік Олександр ЛУКАШЕНЕЦЬ, подякувавши за доповіді, висловив своє ставлення до використання обсценної лексики, бо є категоричним противником її вживання у суспільстві. Учений порадив при утворенні фемінативів орієнтуватися на живе мовлення, бо в побутовому мовленні української та білоруської мов фемінативи є вельми поширеними. Насамкінець академік висновкував: «А загалом мова і мовлення – це доволі непрості речі».

Завідувачка відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики, академік НАН України (з 2021 р.), д. філол. н., проф. Світлана ЄРМОЛЕНКО порушила проблему використання закінчень іменників ІІ відміни чоловічого роду у родовому відмінку і стилістичне послуговування словосполученнями з іменниками нагода / пригода та ін., а також недоречне вживання терміна «мовлення» замість «мова», яке заполонило, на жаль, не тільки освітній простір, але й медійний (проєктуючи з російської «речь» – мовлення, а «язык» – мова).

К. філол. н., ст. наук. співроб. відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України Зінаїда КОРЕНЄВА порушила проблему вживанння обсценної лексики та варіативності фемінної лексики.

Д. філол. н., проф. Світлана СОКОЛОВА зазначила, що останнім часом фемінативи стрімко увірвалися в наше життя, і відгородитися від цього неможливо. Тому саме  мовознавцям треба задовольняти попит користувача і спрямовувати його пошуки в потрібному напрямку. Отже, усе, що напрацьовано доповідачами, треба ретельно вивчити.  Матеріал дає підстави для роздумів.

Д. філол. н., проф. Світлана БИБИК подякувала організаторам семінару за актуальність обговорюваної проблеми і сказала, що варто бути взаємокоректними, бо саме слово «словник» налаштовує нас на мовну норму. А в цей переломний період вживання фемінативів ще не усталилося. Але сам факт створення сучасних вебсловників слід вітати.

К. філол. н., ст. наук. співроб. відділу діалектології Людмила РЯБЕЦЬ подякувала доповідачам і спитала у наукової спільноти: «…що робити з офіційними назвами – фемінативами, бо, наприклад, МіністЕрка (Редькине) – озеро під Києвом, а мінІстерка – фемінатив?».

Ми щиро вдячні завідувачці відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України, д. філол. н., проф. Євгенії КАРПІЛОВСЬКІЙ та її колегам за організацію цікавої наукової зустрічі, яка була емоційною, дискутивною і продуктивною; визріло декілька питань проблемного характеру, які будуть вирішуватися у подальших наукових семінарах, засіданнях круглих столів.

Кафедра української мови