Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Інтерв’ю для ТРК Донбас Онлайн

Ректорка університету узяла участь у прямому ефірі програми ,,Діалогˮ на телеканалі ,,Донбас Онлайнˮ.

Під час розмови Олена Караман розповіла про власний науковий шлях, евакуацію університету з Луганська, суперництво між університетами та майбутнє луганської освіти.

На запитання журналістки ,,Чи важким для вас був вибір між роботи за фахом та науковим шляхом?ˮ Олена Леонідівна відповіла, що ще в рідній Лутугінській середній школі №1 вчителі прищепили їй лідерські якості, цінності освіти й науки, прагнення до прогресу. Саме тому, пропрацюючи деякий час у школі, вона вирішила повернутися до університету й зайнятися плідною науковою та освітньою діяльністю. Окремо відзначила, що авторитетами для неї у ЗВО були її викладачі, науковці та дослідники, зокрема Сергій Харченко, Віталій Курило, Микола Кратінов і т.д.

У своїй розмові ректорка зазначила, що викладання у школі відрізняється від викладання в університеті академічною свободою. У школах більш стандартизовані освітні програми, багато контролюючих органів над вчителем, а в університеті – більше академічної свободи та інший підхід до навчання студентів. Університет дає як фундаментальні знання, так і навички soft skills, тобто навички, які потрібні для реалізації свого професійного та особистісного потенціалу.

Анастасія Руднєва поцікавилася: ,,Як ви можете прокоментувати війну між ЛНУ імені Тараса Шевченка та СНУ імені Володимира Даля? У чому взагалі той камінь розбрату?ˮ, на що Олена Леонідівна відповіла: ,,Конкуренція завжди починається з набору, адже чим більше контингент, тим більше конкурентоспроможність університету. У нас розбрату не було. У нас була здорова конкуренція, адже від неї виграють всі. Коли є здорова конкуренція, то кожен вдосконалюється і таким чином відбувається прогрес. Щодо нинішніх стосунків між ЗВО, то вони дружні, є взаєморозуміння, і розуміння того, що ми рятуємо область від відтоку молодіˮ.

Обговорили співрозмовниці й події 2014 року, евакуацію університету та його відновлення. ,,Наш університет першим зазнав агресії, оскільки він знаходився в центрі Луганська. Ми пам’ятаємо мітинги, обстріли та захоплення наших будівель, відсутність газу, світла, мобільного зв’язку. Те, що пережив колектив університету, зокрема адміністрація, на чолі з Віталієм Курилом та Сергієм Савченком, які постійно знаходились в будівлі університету, щоб її не захопили фізично. Я на той час була директором Коледжу технологій дизайну, який знаходився в східній стороні Луганська, звідки й почалася агресіяˮ.

Ректорка щиро поділилася спогадами про те, як колектив університету мріяв повернутися в рідні стіни, проте моментом неповернення стала зима 2014 року. З того часу вони почали відновлювати діяльність університету, його матеріально-технічну базу. Згодом відновилися засідання вченої ради та захисти докторантів і кандидатів наук. ,,Адаптуватися було важко, але людина істота пластична. Викладачі є стійкими, патріотичними, здатними вишукувати ресурс. У цій ситуації наш університет показав себе як самоорганізована система, яка шукає поштовх у собі. Ми переїхали колективно і дружньо, тому що був високий авторитет керівників, які стали лідерами переїздуˮ. Наразі за 7 років у педагогічній галузі університет перевищив показники кількості захищених докторів та кандидатів наук, порівняно з довоєними роками.

Щодо виникнення ОЦ ,,Донбас-Українаˮ та ,,Крим-Українаˮ Олена Леонідівна сказала, що при створенні цих центрів вони ставили перед собою завдання залучити дітей з окупованої території та лінії розмежування. Освіта і наука є одним із найсильніших засобів протидії. ,,У нас є дуже багато прикладів, коли діти з окупованої території вступають до нашого ЗВО і вже через півроку інтегруються в освітню, виховну, соціокультурну діяльністьˮ.

Цікавилася журналістка і переїздом університету до міста Рубіжне. На запитання ,,Яка мета переїзду?ˮ відповідь була такою: ,,Нині наші структурні підрозділи знаходять у 6 містах України, наразі є потреба розподілити деякі спеціальності шляхом переведення їх в місто Рубіжне. У нас є два великі корпуси, один з яких зараз ми ремонтуємо, облаштовуємо та обладнуємо надсучасним освітнім середовищем. Туди буде переведено спеціальності гуманітарного профілю, з іншого боку, буде розширено можливості вступу та потреби абітурієнтівˮ.

Ректорка радо відповідала на запитання, тому щиро ділилася й особистим. ,,Для мене освітня й наукова діяльність – це провідні види діяльності всього мого життя. Таким чином я задовольняю потребу в самореалізації. Я люблю університет, ціную свій колектив, колег, учнів. Моє особистісне життя повністю пов’язане з професійнимˮ. Вона активно руйнує стереотип про жінку-науковця, навпаки надихаючи інших жінок. ,,Після переїзду в нашому університеті багато жінок стали на керівні посади. Адже вони стали більш психологічно стійкими, не впадають у відчай і прагнуть рухатися впередˮ.

Фінальним було запитання ,,Яким ви бачите майбутнє Луганщини?ˮ, на що Олена Леонідівна сказала: ,,Я бачу Луганщину інтегрованою у вітчизняний і світовий освітньо-науковий простір, мобільною, здібною до обміну культур, щоб ми випускали таку особистість, яка могла б вільно розвиватися в сучасних умовах. Нехай розвиваються особистості, розвивається середовище і розвивається Луганська область, яка буде виходити на нові позиції!ˮ

Переглянути ефір з ТРК Донбас Онлайн можна на сайті інтернет-телебачення ЛНУ імені Тараса Шевченка ,,Університетська хвиляˮ.

Вікторія Калініна,
прес-центр ЛНУ імені Тараса Шевченка

© Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007-2024