Захист творчих робіт
23.1.2020
Магістранти спеціальності «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» захистили свої творчі роботи.
Цього року рівень їхнього виконання та концептуального обґрунтування напрочуд високий – випускники підійшли до реалізації своїх задумів із професіоналізмом та винахідливістю, представивши комісії справді зрілі й вишукані твори, гідні експонуватися у найпрестижніших виставкових залах України. Різноманітною і цікавою була цьогоріч тематика робіт: естетично-філософська, культурологічна, сакральна, патріотична, екологічна.
Сам захист відбувався у майстернях кафедри, завдяки чому була створена справжня мистецька атмосфера. Окремо хочеться відзначити деякі роботи, які були цікаво й оригінально представлені.
Кінетична композиція «Go» Богдана Фесенка – це виготовлена з металу скульптура з рухомими деталями, справжній мотоцикл реального розміру, на який можна сісти та уявити, як їдеш у бік заходу сонця. Презентація роботи проходила у жанрі перформенсу – відповідний музичний супровід, зняття з мотоциклу чорної тканини, ніби з дорогого автомобіля, підсвітка, використання допомоги атмосферної моделі для демонстрації можливостей скульптури. Сама ідея кінетичної скульптури – досить нова та непересічна, особливо у виконанні магістранта, адже навіть технічний бік роботи є складним – і магістрант блискуче впорався як із завданням виготовлення, так і з завданням ефектної демонстрації.
Назар Майструк представив скульптурну композицію «Умиротворення» – ефектну та витончену, яка також має певні ознаки кінетизму – адже усі виготовлені з фаянсу модулі нанизані на металеву основу, яка може рухатися, якщо їй надати відповідний імпульс.
Катерина Горященко звернулася за натхненням до естетики фільму «Чорна пантера» та створила концептуальну декоративну скульптуру «Афрофутуризм». Її робота символізує свободу, радість, готовність до змін та демонструє можливість використання майбутніх новітніх технологій у поєднанні з етнічним колоритом та архаїчними елементами культури.
Олександр Недождій презентував справжню античну скульптуру в сучасному прочитанні – білу, ніби мармурову, «Афродіту». Він працював над нею більше року, адже щоб виготовити реалістичну, хоча й стилізовану, скульптуру прекрасної дівчини, потрібно було пройти багато стадій: від ескізів і створення пробних форм до відливу з гіпсу та фарбування й лакування.
Денис Зозуля показав серію із семи офортів (гравюр на металі) «Гармонікатма», які розкривають символічне значення нот та їхню містичну взаємодію з різними елементами Всесвіту. Загалом, офорт – це завжди витончено та небанально, та й сама техніка є досить складною для виконання й вимагає неабияких умінь від художника.
Окремої уваги заслуговує масштабне епічне полотно Юрія Чеха на батальну тематику у стилі реалізму «Хорольська трагедія». Варто відзначити не лише безумовний талант магістранта й високий технічний рівень виконання роботи, але й потужний особистий вимір цієї картини. Юрій передає на полотні історію власної родини, паралельно досліджуючи таку страшну сторінку української історії, як існування у 1941–1943 р.р. у м. Хоролі Полтавської області концентраційного табору. Після роботи з історичними джерелами, дослідження впливу військових конфліктів на творчість українських художників магістрант створив дійсно професійний та якісний витвір мистецтва, який бентежить і не залишає байдужим.
Ми розказали лише про найкращі творчі роботи цьогорічних випускників, але кожен магістрант створив справді цікавий, по-своєму унікальний і вартісний витвір мистецтва, який можна побачити у майстернях кафедри усім бажаючим.