Вишиванки Луганщини

17.5.2018

Сьогодні ЛНУ імені Тараса Шевченка презентував вишиванки Луганщини.

17 травня в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулося нагородження переможців традиційного зальноуніверситетського конкурсу серед викладачів, студентів і співробітників „ВИШИВАНКА СВОЇМИ РУКАМИ”, присвяченго 12-й річниці Всеукраїнського дня вишиванки. Метою конкурсу є збереження і використання вишиванки як унікального феномену культурного надбання українського народу, популяризація традиційного декоративно-прикладного мистецтва.

Кожен регіон України може похизуватися своїми унікальними вишитими сорочками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивки, орнаментами й узорами.

Сьогодні ЛНУ імені Тараса Шевченка презентував вишиванки Луганщини. Цьогоріч переможниць конкурсу в номінації „Краща жіноча авторська вишиванка” було відзначено грамотами університету й цінними подарунками від первинної профспілкової організації.

І місце посіла нова колективна робота рідних сестер – Світлани Негодяєвої, доцента кафедри української літератури факультету української філології та соціальних комунікацій, і Тетяни Чепурко, заступника директора з виховної роботи Мілуватської ЗОШ І – ІІІ ступенів Сватівського району.

За словами майстринь, в’язання, бісероплетіння, вишивка, іконотворення – це не данина моді, це поклик душі, бо ніколи свої доробки вони не виготовляють з лихими думками або „важким” серцем. „На фото я у вишиванці, зробленій здебільшого руками сестри, тримаю Землю в долонях і квітах, – розповідає Світлана Негодяєва. – Моя сестра – моя підтримка, віра та надія. І з подіями на Донбасі я ще гостріше зрозуміла, що нашому роду нема переводу… Я пишаюсь її життєвою позицією та відвертістю, її захопленням творчими проектами. Вони показні, хоча вона не завжди готова хизуватись ними. Слово, жага до краси, залишені в спадок від пращурів, завжди нагадують: „Краса, добро, усмішка, любов породжують лише життя”. Ми не втомлюємося жити! І душа тисячоліть шукає себе в красі”.

ІІ місце посіла родинна вишиванка Анни Півень, студентки 2 курсу спеціальності „Спеціальна освіта. Логопедія. Спеціальна психологія” навчально-наукового інституту педагогіки і психології.

„Моя вишиванка – одна з тих, що передані мені в спадок від моєї бабусі. Ці сорочки були вишиті моєю бабусею, коли вона збиралася заміж за мого дідуся. Вони були її приданим. Вишивала вона її самостійно, малюючи на тканині спочатку малюнок олівцем. Пізніше ці вишиванки одягала моя мама. А зараз ці вишиванки одягаю я, – зізналася учасниця конкурсу.

ІІІ місце посіла спадкова вишиванка Єлизавети Загородньої, студентки 1 курсу спеціальності „Середня освіта. Українська мова і література. Мова і література (англійська)” факультету української філології та соціальних комунікацій.

„Ця вишиванка має давню історію. Її років 30 тому вишивала моя бабуся для урочистих подій. З кожним стібком вишиванка вбирала в себе частинку бабусиної душі. Магічні геометричні орнаменти з квітковими елементами стали бабусиним оберегом. Вона виготовила такі сорочки для усього творчого колективу „Веселка”. Згодом учасницею цього колективу стала і я. А бабусина вишиванка перейшла мені у спадок”, – розповіла учасниця конкурсу.

Ми, шевченківці, шануємо й любимо свою вишиванку, одягаємо її на свята й урочистості, власноруч вишиваємо для найрідніших людей і разом з усією країною відзначаємо день вишиванки – щирої душі нашого великого народу.

За інформацією оргкомітету конкурсу