Інтерв’ю з жінками-науковцями
11.2.2017
Студентки спеціальностей «Здоров’я людини» і «Фізична реабілітація» провели інтерв’ю з жінками-науковцями університету.
Світ потребує науки, а науці потрібні жінки. З метою досягнення повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також для забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей жінок і дівчаток, у 2015 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, якою 11 лютого проголошувалося Міжнародним днем жінок і дівчаток в науці.
Напередодні цього дня студентки Навчально-наукового інституті фізичного і спорту спеціальностей «Здоров’я людини» і «Фізична реабілітація» провели інтерв’ю з жінками-науковцями університету.
Клімочкіна Олена Михайлівна, проректорка з науково-педагогічної роботи, доктор медичних наук, професор
- Що особисто вас мотивувало зайнятися наукою? Это началось еще в университете. В студенческие годы я занималась в научном кружке кафедры медицинской химии и поняла насколько это увлекательно. Так студенческое увлечение переросло в дело жизни.
- Як ви оцінюєте представленість жінок в українській науці? Чи існує гендерна дискримінація у науці? Сегодня женщины занимают активную позицию в науке. Есть традиционные направления научных исследований, где передовые позиции удерживают женщины: педагогика, филология, психология но, необходимо отметить, что за последние 15 лет значительно расширился круг научных интересов женщин-ученых, и мы видим их в традиционно «мужских» направлениях. Можно сказать, что гендерная политика приносит свои плоды, но женщин-ученых еще очень мало на руководящих постах. Будем надеяться, что ситуация в ближайшие 10 лет изменится.
- Які специфічні проблеми жінок-науковців ви б виокремили? По творческому потенциалу, оригинальности научного мышления женщины не уступают мужчинам, но проблема в большей эмоциональности, мягкости, сочувствии, в этих неотъемлемых чертах женской натуры.
- Чим Ви займаєтесь у вільний від науки час? Свободного времени катастрофически не хватает, но если случается, то стараюсь прочитать что-то новенькое.
- Яка Ваша улюблена книжка? Ганс Селье «От мечты к открытию».
- Що б Ви порадили молодим дівчатам, які вирішили зайнятися наукою? Серьезно проверить свои намерения, проверить себя. Потому что, путь науки нелегок, это путь постоянного труда и самоотдачи, разочарований и новых идей, прекрасный путь познания и великих открытий. И пусть этот путь принесет Вам радость и удовлетворение. В одной древней книге написано: чудес не бывает, всякое чудо это всего лишь новая ступень в человеческом познании. Занимайтесь научными исследованиями, совершайте новые открытия и раскрывайте сущность того, что ранее считалось чудом!
Вовк Світлана Олександрівна, завідувачка відділу аспірантури, кандидат історичних наук, доцент
- Що особисто вас мотивувало зайнятися наукою? Приклад моїх викладачів, які у важкі 90-ті роки показували відданість науці. Ми бачили, що не дивлячись на важкі умови в яких знаходилося наше суспільство, викладачі не тільки навчали нас професії, а й намагалися привити нам бажання досліджувати невідомі сторінки історії.
- Як ви оцінюєте представленість жінок в українській науці? Чи існує гендерна дискримінація у науці? Жінки дійсно менше представлені в українській науці. Але я вважаю, що це не наслідок дискримінації, а скоріш, те, що жінка перш за все віддає себе родині.
- Які специфічні проблеми жінок-науковців ви б виокремили? Для жінки-науковця важливо знайти «золоту середину» між науковою діяльністю і родиною.
- Чим Ви займаєтесь у вільний від науки час? Люблю читати, дивитися фільми. Якщо я знаходжусь у Києві, Одесі чи Львові відвідую театри, здійснюю «подорож» історичними вуличками міст.
- Яка Ваша улюблена книжка? М. Булгаков «Собаче серце».
- Що б Ви порадили молодим дівчатам, які вирішили зайнятися наукою? Молодим дівчатам варто одразу усвідомити, що шлях науки досить важкий і досягнути результатів можна тільки завдяки терпінню і наполегливій праці.
Боярчук Олена Дмитрівна, завідувачка кафедрою анатомії, фізіології людини та тварин, кандидат біологічних наук, доцент
- Що особисто вас мотивувало зайнятися наукою? Мені завжди подобалось займатися наукою. У школі захоплювалася хімією, в університеті з 3-го курсу почала активно займатися науковими дослідженнями з біохімії, а саме вивчала рівень нуклеїнових кислот у рослинних і тваринних тканинах під дією гетероциклічних сполук. Тому після закінчення нашого університету, була щаслива отримати запрошення до аспірантури.
- Як ви оцінюєте представленість жінок в українській науці? Чи існує гендерна дискримінація у науці? Я вважаю, що в нашій країні досить високий відсоток жінок які їдуть навчатися до аспірантури або докторантури, захищають дисертації. Інше питання, що потім вони, за різними причинами, зникають з наукового горизонту. Щодо дискримінації, то все відносно. У минулі століття жінкам навіть заборонялось займатись наукою. Тому треба бути вдячними і пам’ятати, що, наприклад завдяки наполегливості Елізабет Блеквел (1821–1910) жінки можуть навчатися у медичному університеті. Однією з перших жінок-науковців є Гипатія Олександрійська (370–415), до речі, вона вважається покровителькою жінок у науці.
- Які специфічні проблеми жінок-науковців ви б виокремили? За даними статистики в галузі науки жінок працює в 6 разів менше ніж чоловіків. Тому можливо, що однією із причин, таких даних є те, що молоді жінки, які стоять наразі перед вибором: чи займатися наукою, не мають перед собою вдосталь прикладів для наслідування. Треба пишатися нашими видатними жінками науковцями. І по-перше це наш міністр освіти і науки України Л. М. Гріневич (к. пед. н.), лікар, професор О. В. Богомолець (д. мед. н.), нейроморфолог проф. Г. Г. Скибо (д. мед. н.), нейрофізіолог проф. С. А. Федулова (д. б. н.), біофізик проф. О. О. Лук’янець (д. б. н.), патофізіолог проф. І. М. Маньковська (д. мед. н.). У нашому університеті це талановиті науковці – проректор з науково-педагогічної роботи, мікробіолог та біохімік проф. О. М. Клімочкіна (д. мед. н.), директор ННІ педагогіки і психології педагог проф. О. Л. Караман (д. пед. н.) та багато інших науковців.
- Чим Ви займаєтесь у вільний від науки час? Вільного часу не так багато, тому займаюсь спортом, іноді граю на гітарі.
- Яка Ваша улюблена книжка? У мене вдома дуже велика бібліотека. Не можу сказати, що саме та чи інша книга є улюбленою або «настольной». Останнім часом захоплююся японською літературою.
- Що б Ви порадили молодим дівчатам, які вирішили зайнятися наукою? Впевненості у своєму виборі, наполегливості, бути готовими до важкої але цікавої праці.
Соколенко Олена Іванівна, завідувачка кафедрою теорії та методики фізичного виховання, кандидат педагогічних наук, доцент
- Що особисто вас мотивувало зайнятися наукою? Я люблю інтелектуальну діяльність, динаміку і рух, люблю творчість і дискусії. Люблю, коли твоя діяльність тебе надихає, дає крила і радість, коли твоє слово для когось щось важить. Кожна людина, обираючи професію, має шукати свій шлях, своє місце в житті, своє покликання. Для мене наукова діяльність – це постійні нові горизонти, постійні нові цілі, нові дедлайни, постійна динаміка, нові люди, нові можливості.
- Як ви оцінюєте представленість жінок в українській науці? Чи існує гендерна дискримінація у науці? Наука і гендерна рівність – невід’ємні елементи процесу досягнення цілей розвитку суспільства. Жінки в українській науці не губляться на загальному тлі. Є навіть галузь, яку можна назвати «жіночим царством» – це філологія. Але це єдиний, унікальний приклад. У гуманітарних науках існує гендерний паритет. У математиці і природничих науках переважають чоловіки, але й там є гучні жіночі імена. За даними статистики на 2016 рік в Україні жінки-науковці складають близько 45%. Хоча все більше жінок вступають до університетів, відносно небагато з них роблять кар’єру в науці. На це багато причин – починаючи зі стереотипів, з якими стикаються дівчата, закінчуючи наявністю родинних обов’язків та упередженістю, з якою жінки можуть зіштовхнутися при виборі професії.
- Які специфічні проблеми жінок-науковців ви б виокремили? Перш за все, це складність поєднувати наукову діяльність й сім’ю. Наука потребує багато часу, а сім’я багато уваги.
- Чим Ви займаєтесь у вільний від науки час? Вільного часу буває мало. Чим займаюся – вирощую кімнатні квіти та розмальовую картини.
- Яка Ваша улюблена книжка? Люблю класику, люблю вірші.
- Що б Ви порадили молодим дівчатам, які вирішили зайнятися наукою? Пізнавайте нове. А наука власне не тільки сприяє цьому, а ще й дозволяє розкрити свої творчі таланти та долучитись до маленьких відкриттів. Наука для дівчат – це чудова спроба реалізувати свій інтелектуальний потенціал і бути на рівні. Творчих успіхів.
Карпенко Марина Ігорівна, доцент кафедри фізичної реабілітації та здоров’я людини, кандидат педагогічних наук
- Що особисто вас мотивувало зайнятися наукою? Много лет назад, мне, совсем еще юной студентке-выпускнице, попалась на глаза книга (одна из многих, уже и не помню какая именно) и почему-то приглянулась, почему-то дрогнуло что-то внутри. И захотелось мне стать в будущем автором такой же книги – кому-то полезной, кому-то интересной, а кому-то, быть может, совсем не важной. Не знаю было ли это мотивацией, было ли это напутствием, но, поступив в магистратуру нашего университета, познакомившись с прекрасными педагогами, искренне любящими свою профессию, свое дело, педагогическую науку, я решила стать на путь «вечного поиска».
- Як ви оцінюєте представленість жінок в українській науці? Чи існує гендерна дискримінація у науці? Как в украинской, так и в мировой науке существует масса примеров успешных, значимых и абсолютно гениальных ученых-женщин. Наши предшественники – Мария Монтессори, София Русова, Кристина Алчевская, Лидия Ильинична Божович и наши современники, например, Валерия Сергеевна Мухина, Юлия Гиппенрейтер, Ольга Васильевна Сухомлинская, Наталья Васильевна Гавриш – те люди, которые успешно реализовали себя не только в теоретической науке, но и в повседневной практической деятельности. Понятие «гендерная дискриминация» не совсем корректно в данном вопросе. Но, конечно же, следует отметить, что во все времена представителей мужчин в научном мире существенно больше. А связано это, по моему личному мнению, исключительно с тем, что у женщин, в силу обстоятельств и природного предназначения, меньше возможности всецело отдаться науке. Если мужчина может посвятить жизнь науке, то женщина, опять же в силу своего предназначения, должна посвятить её еще кому-то.
- Чим Ви займаєтесь у вільний від науки час? По моему глубокому убеждению, быть фанатом чего-либо, делать громкие акценты на какую-то одну сторону своей жизни НЕ правильно. Жизнедеятельность человека должна быть разноплановой, многогранной и полнокровной. В моей жизни помимо науки есть и любимая семья, и встречи с друзьями, и активный отдых, и увлекательное хобби, и настольная книга никак не связанная ни с моей профессией, ни с наукой вообще.
- Яка Ваша улюблена книжка? В. А. Сухомлинский «Трудные судьбы». Кстати, любому человеку, связанному с воспитанием детей – родителю и тем более воспитателю / учителю, я бы посоветовала, во-первых, в обязательном порядке прочитать произведения педагогов-классиков, во-вторых, хорошо изучить возрастную психологию, т.к. работа с детьми разного возраста носит специфический характер и методически абсолютно разная.
- Що б Ви порадили молодим дівчатам, які вирішили зайнятися наукою? Посоветовала бы проанализировать себя, а именно свои личностные особенности и способности. Очевидно, что человеку, которому скучно наедине с собой и который, в силу своего темперамента, не может усидеть на месте выполняя определенную работу, будет очень сложно заниматься научной деятельностью. Если же ваше второе имя – усидчивость и настойчивость, если вы замечали за собой, что читая книгу, слушая лекцию или просто размышляя о чем-либо, задаетесь вопросами, ищите и не находите на них ответы, то вам однозначно в науку.
- Сегодняшним студентам я бы посоветовала пробовать себя в науке уже сейчас. Постарайтесь для начала написать по-настоящему хороший реферат, статью или курсовую работу. Пусть в Вашей жизни будет культ хорошей Книги и радость от посещения научной библиотеки. И, самое главное, начинающему молодому ученому я пожелала бы встретить мудрого наставника, который честно и искренне любит науку и мог бы направлять Вас в бескрайнем мире поиска.
Інтерв’ю провели студентки спец.
«Здоров’я людини» та «Фізична реабілітація