«Опера жебраків»

30.11.2016

Студенти кафедри романо-германської філології відвідали виставу «Опера жебраків» у Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя.

«Опера жебраків» (англ. The Beggars Opera) – баладна опера, написана в 1727 році Джоном Геєм і Іоганном Крістофом Пепушом. Для свого часу цей твір був несподіваним і навіть революційним – замість «пристойних» персонажів автор представив читачам і глядачам міське «дно»: розбійників, крадіїв, скупників краденого. Картинки з життя цих людей представлені жваво і навіть кумедно, так, що не одразу усвідомлюєш, що веселий багатоженець Макхіт просто бандит з великої дороги.

У центрі уваги автора – корупція правоохоронної та пенітенціарної структур, які орієнтовані не на боротьбу зі злочинністю, а на її підтримання. Скупник краденого, тюремний наглядач і власниця притону в рівній мірі зацікавлені в процвітанні зграї Макхіта, так як всі годуються від неї. Всі персонажі зацікавлені у співпраці, але в будь-який момент готові здати один одного владі, щоб врятувати власну шию від мотузки. Нічого нового, нічого старого, вічно актуальна тема, тому що в цій частині світ не змінюється з візантійських часів.

У контексті теми «легкість» п’єси трохи напружує, відчувається дисбаланс змісту і форми. Справа не в тому, що про пороки суспільства не можна говорити в комедійному жанрі. Звичайно ж, можна, навіть потрібно, і жанр комедії для цього дуже підходить. Віршовано-співочі фрагменти перетворюють п’єсу в водевіль. На першому місці виявляється не Макхіт-бандит і Пічем-злодій, а Макхіт-коханець і дві спокушені їм дівиці. Соціальна складова розмита.

Втім, виставу було легко дивитись. Стежити за подіями було цікаво. Ось тільки жодного симпатичного героя в ній немає. Нікому з персонажів не хотілося  співпереживати. Але в цілому річ, звичайно ж, хороша, і буде читатися і гратися на сцені ще не одним поколінням, оскільки актуальність її не знижується, на жаль.

Іскрометний гумор, атмосфера витонченого і гіпнотичного шоу поєднуються з роздумами про долю людини в суспільстві, де гроші вирішують все, де ізгої і можновладці можуть легко помінятися місцями …

За інформацією викладача кафедри РГФ,
Вєрємєєвої Маргарити Вячеславівни