Відкрита лекція до Дня пам’яті жертв Голодомору

22.11.2025

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології Єгор Брайлян прочитав відкриту лекцію до Дня пам’яті жертв Голодомору.

17 листопада 2025 року кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології Брайлян Єгор Сергійович прочитав відкриту лекцію «Зерна правди проти радянської пропаганди: історія боротьби за міжнародне визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом». Історик наголосив на тому, що після Другої світової війни українська діаспора у Західній Європі та Північній Європі почала інформувати уряди та суспільства про те як сталінський режим морив українських селян голодом. Водночас Радянський Союз всіляко заперечував факт голоду, формуючи через пропаганду наратив про те, що то були «проблеми з хлібозаготівлями» на початку 1930-х років.

Важливими інституціями за кордоном, де у 1970-1980-х роках почали вивчати та досліджувати голод були Український дослідницький інститут у Гарварді (HURI) та Канадський інститут українських студій при Університеті Альберти (Канада). 25-26 березня 1983 році було проведено міжнародну конференцію в Квебекському університеті, де виступили відомі вчені: історик Джеймс Мейс, мовознавець Юрій Шевельов, історик і політолог Богдан Кравченко.

На конференції було обговорено питання українізації в УСРР 1920-х років, обставини Голодомору, а також заслухано свідчення тих, хто пережив голод. Згодом було записано інтерв’ю з ними.

Записи конференції можна переглянути за посиланням.

У 1983 році у Едмонтоні було поставлено перший пам’ятник жертвам Голодомору.

Активності української діаспори США, Канади, Великої Британії не залишилися без уваги радянських спецслужб. КДБ СРСР прагнув вплинути на громадську думку західних держав, щоб всіляко заперечувати факт голоду як злочину.

У 1984 році Конгрес США призначив комісію з голоду 1932-1933 років, яку очолив Джеймс Мейс. Він був істориком, який досліджував початковий етап історії СРСР, зокрема феномен націонал-комунізму. Комісія працювала 2 роки, її висновки сприяли тому, що голод 1932-1933 років перестав бути табуйованою темою на Заході.

Процеси перебудови в СРСР сприяли поверненню історичної правди. У 1987 році було прийнято постанову ЦК КПУ, де вперше було згадано, що голод зрештою був. У 1990 році було встановлено перший в Україні пам’ятник жертвам голоду біля Лубен.

Процес міжнародного визнання розпочався на початку 1990-х років і триває нині. Першою державою, яка визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом у жовтні 1993 року була Естонія. Всього 28 держав здійснили це.

Перепонами у процесі визнання Голодомору 1932-1933 років у світі були поширення радянської/російської пропаганди, нерозуміння історії України, складні моменти власної історії, яка стосувалася голодів у західних імперіях у XIX-XXст.

Навчально-науковий інститут соціальних і гуманітарних наук