Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

«Виклики та можливості: як війна та штучний інтелект змінюють оцінку земель для землевпорядників»

12 червня здобувачі вищої освіти кафедри хімії, географії та наук про Землю мали нагоду долучитися до гостьової лекції на тему «Виклики та можливості: як війна та штучний інтелект змінюють оцінку земель для землевпорядників».

Спікер: доцент кафедри аерокосмічної геодезії та землеустрою Національного авіаційного університету, кандидат економічних наук – Третяк Роман Антонович (також очолює Спілку об’єднань громадян ГС «ГІС-асоціація України»).

Захід був присвячений ключовим питанням, що стосуються сучасного стану земельних ресурсів України. Особлива увага приділялася оцінці стану водоохоронних зон із використанням методів дистанційного зондування Землі. Пан Роман Третяк навів приклад досліджень у місті Києві, де сучасні інструменти дистанційного зондування у поєднанні з геоінформаційними системами (ГІС) дозволяють отримати високоточні дані.

Використання дистанційного зондування Землі стає дедалі важливішим у галузі наук про Землю. Супутникові технології, аерокосмічна геодезія та обробка великих обсягів даних за допомогою штучного інтелекту створюють можливості для комплексного моніторингу змін ландшафтів. Ці технології дозволяють не лише відслідковувати динаміку природних зон, а й розробляти рекомендації для запобігання екологічним катастрофам.

Роман Третяк акцентував, що війна в Україні принесла нові виклики для сфери землевпорядкування. Значна частина земель зазнала руйнувань або перебуває в зонах бойових дій. Це вимагає розробки нових підходів до їх відновлення та управління. Зокрема, ГІС-технології виявилися ефективним інструментом для визначення пріоритетних зон відновлення.

Штучний інтелект відкриває нові можливості для аналізу великих масивів даних. Завдяки ньому можна автоматизувати обробку зображень, виявляти зміни в ландшафтах, моделювати майбутні сценарії та розробляти ефективні управлінські рішення. Однак ця технологія також ставить перед фахівцями нові виклики, зокрема необхідність адаптації до швидкого розвитку інструментів та інтеграції їх у традиційні методики.

Учасники зустрічі – науковці, студенти та практики – обговорили перспективи використання інноваційних технологій для відновлення та збереження природних ресурсів України. Особливий акцент було зроблено на координації зусиль наукової спільноти та практиків для мінімізації наслідків війни та адаптації до змін клімату.

Ця зустріч стала важливим кроком у розвитку співпраці між науковцями, освітянами та представниками землевпорядкувальної галузі, адже спільна робота над інноваціями – ключ до стійкого розвитку земельних ресурсів України.

 

Кафедра хімії, географії та наук про Землю

 

© Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007-2025