“Багатоголосся природи: міждисциплінарний діалог у сучасних екокритичних студіях”

30.4.2025

У НН ІФЖ у рамках Днів науки – 2025 відбувся Міжрегіональний науково-методичний online-семінар «Багатоголосся природи: міждисциплінарний діалог у сучасних екокритичних студіях».

29 квітня на кафедрах романо-германської філології та літературознавства, східної філології і перекладу навчально-наукового інституту філології і журналістики у рамках Днів науки – 2025 відбувся Міжрегіональний науково-методичний online-семінар викладачів та здобувачів вищої освіти з міжнародною участю «Багатоголосся природи: міждисциплінарний діалог у сучасних екокритичних студіях».

З вітальним словом захід відкрили: ректор ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор Олена Караман; директор ННІ філології і журналістики, доктор філологічних наук, професор Вікторія Дмитренко; доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри іноземних мов Поліського національного університету Світлана Ситняківська; завідувач кафедри філології та перекладу, кандидат філологічних наук, доцент Елизавета Ісакова; модератор оnline-семінару в. о. завідувача кафедри романо-германської філології, професор кафедри літературознавства, східної філології і перекладу, доктор філологічних наук, доцент Наталія Юган.

Міжрегіональний семінар викладачів та здобувачів освіти з міжнародною участю проводиться у рамках стипендіальної програми від фонду DAAD «Sprache, Geschichte und Kultur der deutschen Minderheiten in MOE/GUS: Fortbildungs-und Forschungsaufenthalte DAAD» (Німеччина). Співорганізаторами онлайн-семінару стали Поліський національний університет (кафедра іноземних мов), Київський національний університет технологій та дизайну (кафедра філології та перекладу), Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (кафедра мовознавства та європейських мов та кафедра світової літератури); завідувачі та професори цих кафедр – Сніжана Кубрак, Світлана Ситняківська, Елизавета Ісакова, Олена Колесніченко, Сергій Комаров. Щиро дякуємо співорганізаторам за активну участь у проєкті, корисні поради щодо організації, теплу підтримку та залучення значної кількості здобувачів освіти всіх рівнів.

Цей захід також підтримали науковці із-за кордону – з Польщі (Університети Варшави та Жешува), Німеччини (Дюссельдорфський університет імені Генріха Гейне та Університет Саабрюкена), Туреччини (Стамбульський університет). Щиро радіємо розширенню нашої закордонної мережі партнерів та однодумців!

У міждисциплінарному екосемінарі взяли участь науковці та здобувачі освіти інших ЗВО України: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Київського національного лінгвістичного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Українського Католицького Університету (Львів), Житомирського державного університету імені Івана Франка, Національної академії внутрішніх справ, Національного університету водного господарства. А також вчителі приватної школи EnglishDrive та міжнародної ІТ компанії Digicode, м. Житомир. Організатори онлайн-семінару висловили щиру вдячність за увагу до семінару Університету та надію на подальше спілкування та взаємодію.

Мета проведення цього заходу – створення платформи для міждисциплінарного обміну напрацюваннями і досвідом у просторі сучасних екокритичних студій, що об’єднують лінгвістику, літературознавство, освіту та екологічні практики. Тому логіка послідовності доповідей на пленарній зустрічі була від лінгвістики та літературознавства до питань перекладознавства, методики викладання філологічних дисциплін та розгляду освітніх проєктів з екологічної тематики, далі перехід до розгляду широких культурологічних питань у розрізі екостудій та міждисциплінарних проєктів в царині гуманітаристики та екології. За такою ж логікою були організовані і секційні засідання (усього на онлайн-семінарі було представлено 7 секцій). Усього у заході взяли участь 103 доповідача.

З доповідями на пленарному засіданні виступили: Плечко Антоніна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Поліського національного університету (Традиційні та новітні зооніми в умовах викликів сьогодення); Маценка Світлана, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка (Поетика рудеральності: образність, досвід присутності, генеза тексту (на прикладі сучасної німецької літератури)); Бондарева Олена, доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики та грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (Здолати ляльку вуду, або Монолог херсонки після підриву Каховської ГЕС (за п’єсою Олени Маляренко «Протитанкова відьма»)); Ситняківська Світлана, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри іноземних мов Поліського національного університету, Климова Катерина, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри іноземних мов Поліського національного університету (Природа і людина у творах українських письменників); Юган Наталія, доктор філологічних наук, доцент, в. о. завідувача кафедри романо-германської філології, професор кафедри літературознавства, східної філології і перекладу ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Вічність у панцирі: безсмертне існування Черепахи Джорджа та мовні лабіринти Бонна Парка); Некрут Владислав, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Середня освіта. Мова і література (німецька, англійська)» ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (науковий керівник – Юніна Ольга, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри романо-германської філології ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка») (Екотермінологія у різних мовах: особливості перекладу та міжкультурні розбіжності); Недогибченко Софія, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Східні мови та літератури. Мова і література (китайська)» ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (науковий керівник – Юган Наталія, доктор філологічних наук, доцент, в. о. завідувача кафедри романо-германської філології, професор кафедри літературознавства, східної філології і перекладу ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка») (Флоралістична символіка в літературі: лінгвістичний аспект та перекладацькі практики); Перепадя Дар’я, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри літературознавства, східної філології і перекладу ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Особливості садово-паркового мистецтва Китаю); Філоненко Софія, доктор філологічних наук, професор Українського католицького університету (Львів) («Green Studies, Blue Planet»: досвід проєктування та викладання курсу з екологічної критики в Українському католицькому університеті); Кіпер Павло, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Садово-паркове господарство» Поліського національного університету (науковий керівник – Ситняківська Світлана, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри іноземних мов Поліського національного університету) (The impact of climate change on landscape design); Savchenko Oleksandr, bachelor’s degree in IT, 3rd year Polissia National University (Scientific supervisor – Svitlana Sytniakivska, Doctor of Pedagogical Sciences, Full Professor, Professor of the Department of Foreign Languages, Polissia National University) (The Role of Ukrainian IT Sector in Environmental Sustainability).

Після обговорення виступів учасників пленарного засідання розпочалися секційні засідання, де тривали наукові дискусії щодо питань екомовознавства, викликів і стратегій трансляції природних мотивів і образів між мовами та культурами у сучасному перекладознавстві; щодо особливостей екокритичного виміру в українській літературі; відображення природи у дзеркалі світової літератури (екологічні мотиви та інтерпретації), принципів методики викладання мов крізь екологічну призму (формування екоорієнтованої компетентності); щодо міждисциплінарних перетинів – екологія, мистецтво і гуманітаристика в єдиному просторі діалогу.

Наукові дискусії відзначались високою продуктивністю та тривали до 16:00. За підсумками конференції було прийнято рішення про подальшу співпрацю між закладами освіти, продовження започаткованого семінару у наступному році, пошук нових міждисциплінарних парадигм у царині екокритики та підготовку до друку матеріалів наукового заходу.

Організатори висловлюють щиру подяку всім доповідачам, модераторам секцій і гостям за активну участь та наукову дискусію!

Більш детально ознайомитися з роботою онлайн-семінару можна у програмі.

Навчально-науковий інститут філології і журналістики